Атака "Шахедів" на Польщу: майже 40% поляків звинувачують Україну у прильоті
Атака "Шахедів" на Польщу: майже 40% поляків звинувачують Україну у прильоті

Атака "Шахедів" на Польщу: майже 40% поляків звинувачують Україну у прильоті

38% поляків переконані, що Україна винна у пролітанні дронів над територією Польщі, тоді як 34% вважають винною Росію. Такі дані наводить аналітичне видання Res Futura, яке досліджувало громадську думку у соцмережах після інциденту.

За інформацією Res Futura, інцидент із безпілотниками спричинив активне обговорення у польському інформаційному просторі, при цьому коментатори різко розходяться у думках щодо того, хто несе відповідальність.

Найбільша частина респондентів (38%) висловлює підозри щодо України. У цьому наративі дрони нібито могли бути частиною провокації з метою втягнення Польщі та НАТО у конфлікт із Росією. Такі припущення ґрунтуються на історичних аналогіях, зокрема на інциденті 2022 року в Пшеводові, коли спочатку звинуватили Росію, а пізніше з’ясувалося, що ракета належала українській стороні. Крім того, у коментарях підкреслюють, що дрони пролітали над усією територією України та не були збиті, що для багатьох користувачів є аргументом на користь версії про можливу українську контрольовану або пропущену траєкторію. Частина коментаторів також пов’язує цей наратив із негативним ставленням до українських біженців у Польщі та переконанням, що Київ намагається отримати не лише фінансову, а й військову підтримку союзників.

Друга за значущістю група коментаторів (34%) покладає відповідальність на Росію. У цій інтерпретації дрони сприймаються як інструмент гібридної війни, спрямований на перевірку обороноздатності Польщі та реакції НАТО. Частина користувачів вважає, що такі дії Москви мають на меті розширити "межі ескалації", посіяти страх серед союзників та перевірити, наскільки далеко можна зайти без активної відповіді з боку Заходу. Ця позиція передбачає, що Росія навмисне використовує провокації та маніпуляції, поєднуючи військові дії з дезінформацією, щоб послабити єдність НАТО.

Діаграма аналітичного видання Res Futura
Фото: З відкритих джерел

Натомість 15% опитаних звинувачують польський уряд. Найчастіше критикують слабкість систем протиповітряної оборони, недбалість у модернізації армії та непропорційне використання дорогих літаків F-16 для збиття дешевих безпілотників. Коментатори зазначають, що політики більше цікавляться піаром та взаємними звинуваченнями, а не реальною безпекою громадян. Деякі навіть вважають, що уряд використовує подібні інциденти, щоб відвернути увагу від внутрішніх проблем і залякати населення.

Медіа, на думку 12% коментаторів, теж несуть частину відповідальності. Критики звинувачують популярні вебресурси та телеканали у навмисному роздмухуванні паніки, поширенні неперевіреної інформації та підживленні політичних наративів замість ретельного розслідування. Часто йдеться про те, що ЗМІ приписують дронам національність ще до завершення перевірки фактів, що додатково підсилює атмосферу недовіри та суперечливості.

Найменша, але чітко виражена група (5%) покладає провину на НАТО та Захід, критикуючи союзників за недостатню реакцію на інцидент. У коментарях звучить думка, що Польщу розглядають як "буфер" або "державу-гарматне м’ясо", а стаття 5 про колективну оборону нібито не працює на практиці. Також звучать звинувачення проти США та Німеччини у цинічному ставленні до безпеки Польщі та обмеженій підтримці.

Водночас польський уряд фактично не контролює наратив у соцмережах. Офіційні комунікації чітко вказують на Росію як джерело загрози та підкреслюють ефективність процедур та співпрацю з НАТО, проте вони стикаються з масовими альтернативними оцінками подій. Соціальні мережі заповнені анонімними акаунтами та мережами, що активно поширюють певні гасла – "це українська провокація" або "це не наша війна". Високий рівень політичної поляризації, активність дезінформаційних груп та низька довіра до державних інституцій призводять до того, що офіційні повідомлення часто ігноруються або сприймаються як пропаганда.

Як наслідок, у публічному просторі співіснують суперечливі наративи: одні акцентують на російському нападі, інші – на українській провокації, треті – на недбалості уряду. Кожен із цих наративів знаходить свою аудиторію та активно обговорюється у коментарях, створюючи складну та поляризовану картину громадської думки.

Нагадаємо, що у ніч на 10 вересня повітряний простір Польщі був під посиленим контролем польських та союзних літаків через чергову атаку ЗС РФ і проліт ворожих безпілотників "шахедів" над територією країни.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск охарактеризував цей інцидент як "масштабну провокацію" та скликав термінове засідання уряду для обговорення ситуації.

Після атаки в українському сегменті інтернету активно з’явилися жартівливі публікації та меми, які користувачі активно поширюють у соціальних мережах.

Теги за темою
Україна Росія війна
Джерело матеріала
loader
loader