Масові протести у Франції: десятки тисяч людей виступили проти влади та бюджетних реформ

У Франції відбулися масштабні демонстрації під гаслом Bloquons tout («Заблокуємо все»), які охопили десятки міст. Протестувальники блокували дороги та транспортні вузли, що спричинило перебої у роботі громадського транспорту та інфраструктури. За даними Міністерства внутрішніх справ, у заходах узяли участь щонайменше 175 тисяч людей, відбулося близько 550 акцій. Поліція повідомила про 473 затриманих, з них 203 — у Парижі. Про це повідомляє BBC.

🇫🇷 "Block Everything!" protest in France has started.
Red are blocking points (control of roads / ports / bridges);
Blue are strikes (refineries / distribution centers etc.);
Yellow are protests;
Purple are violent acts;
Black are sabotage acts. pic.twitter.com/EaDcUZiCIY

— Roberto (@UniqueMongolia) September 10, 2025

Причини протестів

Ініціатива «Заблокуємо все» з’явилася у соціальних мережах і швидко набрала популярності. Основними причинами обурення стали урядові заходи економії: заморожування пенсій, скорочення державних видатків та зростання боргового навантаження. Додатковим фактором стало призначення Себастьяна Лекорню на посаду прем’єр-міністра після відставки Франсуа Байру.

Байру залишив посаду після вотуму недовіри, що пов’язували з його планами скоротити державні витрати на 44 мільярди євро. Лекорню став уже п’ятим прем’єром за менш ніж два роки, що викликало критику як з боку лівих, так і правих політичних сил.

Дії силовиків

Для забезпечення порядку влада залучила близько 80 тисяч правоохоронців. У великих містах відбулися сутички: протестувальники підпалювали сміттєві баки, перекривали дороги, а в окремих випадках атакували транспорт. У Ренні підпалили автобус, поблизу Тулузи пошкодили електричні кабелі.

У Парижі тимчасово закривали кілька станцій метро та приміських поїздів. На вулицях столиці зібралися кілька тисяч людей, частина з них зіткнулася з поліцією біля Північного вокзалу. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ.

France is engulfed in a wave of protests under the slogan 'Let's block everything'.

In Paris, a crowd cornered police officers and pelted them with trash.

The number of arrests across the country has exceeded 250 people. At least 80,000 police officers have been deployed on the… pic.twitter.com/9rCHSgkPwA

— Zlatti71 (@Zlatti_71) September 10, 2025

Пожежа у центрі Парижа

Під час акцій на площі дю Шатель у Парижі загорівся ресторан. Вогонь поширився на фасад будівлі, пожежники оперативно його локалізували. Поліція евакуювала відвідувачів і мешканців прилеглих будівель.

За офіційними повідомленнями, пожежа виникла всередині ресторану. Протестувальники звинуватили поліцію, заявивши, що вогонь міг спалахнути після застосування сльозогінних гранат. Прокуратура Парижа відкрила розслідування.

Політичний контекст

Призначення Лекорню викликало гостру реакцію у парламенті. Ліворадикальна партія «Нескорена Франція» оголосила про намір внести вотум недовіри новому прем’єру. Ультраправа партія «Національне об’єднання» заявила, що вислухає його програму, але «без ілюзій».

Сам Лекорню, прийнявши посаду, подякував Байру та закликав до «тверезості та співпраці».

За офіційними даними, дефіцит Франції у 2024 році сягнув 5,8% ВВП. У парламенті точаться суперечки між кількома політичними блоками щодо того, як подолати фінансову кризу. Саме ухвалення нового бюджету вважається головним викликом для уряду Лекорню.

Соціальні вимоги руху

Організатори Bloquons tout вимагають підвищення фінансування державних послуг, додаткового оподаткування високодохідних груп, заморожування орендної плати та відставки президента Макрона. Напередодні протестів вони закликали громадян брати участь у «актах громадянської непокори» проти рішень уряду. Група молодих людей біля Північного вокзалу пояснила BBC свою присутність «солідарністю» з тими, хто постраждав від економічних труднощів.

На тлі політичної турбулентності французи дедалі критичніше оцінюють президента Еммануеля Макрона. Згідно з опитуванням, проведеним на замовлення видання Le Point у 2024 році, більшість респондентів висловилася за дострокові президентські вибори у 2026 році. Зокрема, понад половина опитаних (54%) підтримала ідею відставки Еммануеля Макрона. Деякі опозиційні депутати також закликали главу держави піти у відставку після падіння уряду, проте президент відмовився. Його чинний мандат завершується у 2027 році.

Експосол України у Франції Олег Шамшур у коментарі ZN.UA зауважив, що відставка Франсуа Байру була очікуваною і стала вже другою після дострокових парламентських виборів 2024 року. На його думку, політична нестабільність у країні пов’язана з рішенням Макрона розпустити Національну асамблею, що призвело до втрати стійкої більшості. 

Шамшур також зазначив, що внутрішня нестабільність може позначитися на співпраці між Парижем і Києвом.

Дипломат додав, що ослаблені позиції Макрона всередині країни здатні обмежити масштаб допомоги Україні.