Україна повинна перейти до моделі державно-церковного партнерства – Держетнополітики

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті ініціювала обговорення гармонізації державно-церковних відносин. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу ДЕСС.

Голова Держетнополітики Віктор Єленський заявив, що закон «Про свободу совісті та релігійні організації», який визначає нинішню модель державно-церковних відносин, був ухвалений ще 23 квітня 1991 року за інших соціально-політичних умов і суспільних відносин. За його словами, від того часу Україна пройшла великий шлях, а релігійні організації стали важливим чинником суспільного, громадського, культурного і, звичайно, духовного життя країни.

«Практично жоден ключовий момент історії нашої Незалежності був позначений активною участю в ньому українських церков. Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій за майже 30 років свого існування перетворилася на унікальний простір не лише міжконфесійної взаємодії, але й державно-церковного співробітництва. Тобто ми вже можемо говорити про реальну модель співробітництва між державою і релігійними організаціями», – каже він.

Єленський наголосив, що задля обґрунтування нової моделі Держетнополітики здійснила і продовжує здійснювати численні консультації з конституціоналістами, релігійними діячами, представниками міністерств і відомств, науковцями. «Він зауважив, що 19 європейських країн мають конституційний режим відокремлення церкви і держави, але практично в жодній з них таке відокремлення не означає антагонізму, коли держава і церква не мають нічого спільного і не можуть конструктивно співпрацювати», – йдеться в повідомленні.

У зв'язку з цим, Єленський окреслив бачення конкретних кроків, спрямованих на побудову партнерської моделі між державою і церквою.

За словами очільника Держетнополітики, відправною точкою у побудові партнерської моделі між державою і церквою могла б стати заява Верховної Ради про остаточний перехід до моделі державно-церковного партнерства за збереження світського характеру держави, невтручання у внутрішні справи церкви та унеможливлення інструменталізації і зловживання релігією на шкоду українському суспільству.

«Разом із цією заявою мають бути підготовлені зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які б забезпечили поглиблення взаємодії держави і церкви у соціальній, гуманітарній, природо- та пам’яткоохоронній сферах, у військовому та в’язничному капеланстві, в освіті й культурі», – пояснив він.

До слова, Державна служба з етнополітики та свободи совісті подала позов до суду про припинення діяльності Московської церкви, яка визнана афілійованою з Російською православною церквою.