Росія обстрілює Харківський фізико-технічний інститут, де зберігають збагачений уран, – NYT

Російські війська обстріляли будівлю 74 рази. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на New York Times.

Як Росія обстрілює ядерну лабораторію у Харкові?

Лабораторія знаходиться всього за 23 кілометри від фронтової лінії, і за даними української влади, будівля зазнала 74 ударів російських боєприпасів.

Хоча найбільшу увагу привертає Запорізька АЕС, яку контролюють російські війська, в Україні є й інші потенційно небезпечні ядерні об’єкти – реактори для досліджень, Чорнобиль, а також місця зберігання відпрацьованого палива. Тривалий конфлікт підвищує ризик ядерного інциденту. Деякі об’єкти мають посилений захист, але вони не розраховані на прямі удари великої потужності.

Це дуже небезпечна ситуація, і нам пощастило, що поки що не сталося жодної ядерної аварії,
– сказав Бруно Шарейрон, науковий радник Комісії з незалежних досліджень та інформації про радіоактивність, французької некомерційної групи.

Ще на початку вторгнення в 2022 році російські війська підняли пил у Чорнобильській зоні, що містив сліди плутонію та цезію, та погрожували ударами по електростанції. У лютому 2025 року безпілотник пошкодив захисну конструкцію реактора №4 ЧАЕС, хоча радіаційного витоку не сталося.

Запорізька АЕС також зазнавала обстрілів. У 2023 році вибух на річковій дамбі вичерпав основне джерело охолоджувальної води для шести реакторів станції, що змусило їх переключитися на резервний охолоджувальний ставок. Зараз об'єкт залежить від двох ліній електропередач, одна з яких періодично переривається внаслідок бойових дій.

Російські споруди також потрапили під перехресний вогонь. Наприкінці минулого місяця уламки українського безпілотника, збитого російськими засобами ППО, пошкодили трансформаторну станцію поблизу Курської атомної електростанції, змусивши її операторів зменшити потужність.

Харківський фізико-технічний інститут, колишній розробник радянських атомних бомб, у 2010 році припинив роботу зі збройовим ураном і відправив більшість запасів до Росії. Проте небезпечні матеріали, зокрема уран у "Джерелі нейтронів", залишилися. Пристрій складається з активної зони розміром із шкільний автобус і прискорювача частинок завдовжки близько 27 метрів.

Будівля зазнала численних ушкоджень від безпілотників, ракет і артилерії. Українська влада звинуватила п’ятьох російських офіцерів у навмисному створенні загрози, яка могла б забруднити територію, де проживає близько 640 тисяч людей, розцінюючи дії як "екоцид".

Будівля не була побудована так, аби витримувати прямі удари. Ударна хвиля збила штукатурку зі стіни біля пристрою.

У 2022 році, після вторгнення, експерименти зупинили, перевівши "Джерело нейтронів" у режим тривалого відключення, але уран залишився, як і потенційна небезпека його витоку. Тоді було вражено трансформаторну станцію, внаслідок чого будівля на місяці занурилася в темряву. Вчені покладалися на резервне опалення, щоб запобігти замерзанню охолоджувальної води та потенційному пошкодженню алюмінієвого покриття на уранових паливних стрижнях.

Я просто не розумію, з чим ми маємо справу. Вони роблять це без жодної логіки,
– сказав про напади Андрій Мициков, головний інженер Інституту фізики.

Як Росія створює ядерні загрози на Запорізькій АЕС?

• На окупованій ЗАЕС порушено 6 із 7 стовпів ядерної безпеки, за словами глави МАГАТЕ Рафаеля Гроссі. Єдиним працездатним елементом залишається одна лінія електропередач, що створює серйозні ризики, оскільки всі реактори перебувають у стані холодної зупинки.

• У серпні булозадимлення у районі вантажного порту АЕС. Він розташований за межами охоронюваного периметра станції. Тоді повідомлялося, що на протилежному березі колишнього Каховського водосховища горів сухостій та прибережна рослинність.

• Того ж місяця росіяни продовжували обстрілювати один з допоміжних об'єктів поруч із майданчиком станції приблизно за 1200 метрів від неї. Тоді там лунали вибухи та було задимлення.