НАБУ vs СБУ. Час зупинитися

20 років тому, у вересні 2005-го року, після взаємних звинувачень і початку війни на поборювання двох таборів «помаранчевої команди», Віктор Ющенко відправив у відставку і секретаря РНБОУ Порошенка, і премʼєра Тимошенко.

Зараз, оцінюючи ту історію, можна сказати, що це був вимушений, але єдиний крок, який міг зупинити гру у взаємне знищення.

Чому я про це згадую зараз?

А тому що ми маємо зараз схоже протистояння по лінії СБУ і НАБУ. Де вже чорт ногу зломає, яка із цих структур більш свята. Зрештою, війни (саме війни, а не здорова конкуренція) між правоохоронними відомствами – це традиційна історія. Хто памʼятає часи Деркача і Кравченка, може підтвердити, як на килим до Кучми ходив то один, то інший зі своєю правдою. Але Леонід Данилович використовував тоді ситуацію, бо послуговувався принципом divide et impera («розділяй і володарюй»). Що в результаті все одно призвело до того, що були здійснені записи в кабінеті Кучми і щез Георгій Ґонґадзе (якого, на мою думку, вбили саме під ті плівки і розкручування «касетного скандалу»).

Нинішня ситуація – ще важча. Бо в країні йде реальна війна. А протистояння силових відомств – це ж точно не те, що допомагає фронту. Навпаки, сили витрачаються на те, як захистити своїх і нарити побільше на конкурентів. Першопричини можуть бути різні (у кожної зі сторін своя аргументація), але нинішня гостра фаза, очевидно, потребує або якоїсь модерації, або ж кадрових рішень. І чим далі це питання відкладатиметься, тим більшою є загроза, що каменя на камені може не залишитися.