Знущання в школах: чи варто переводити дитину в інший заклад

У соцмережах знову спалахнула гаряча дискусія через тему, яка, на жаль, знайома багатьом українським батькам. Користувачка Тетяна Палько поділилася у Threads історією: однокласницю її сина змушені переводити до іншої школи, бо дівчинка зазнала булінгу через порушення слуху. Саме ця особливість стала причиною знущань від однолітків.

Після публікації жінки в коментарях розгорілися справжні баталії. Одні користувачі наголошують: зміна школи навряд чи вирішить проблему, адже булінг — це не поодинокий випадок, а системне явище. «Якщо діти розумніші та вихованіші, то і булінгу менше», — пише одна з коментаторок. Інші впевнені, що головна відповідальність лежить на педагогах: саме від того, як вчитель реагує на агресію у класі, залежить атмосфера в колективі.

Багато хто радить навчати дітей давати відсіч. За словами батьків, агресори завжди знайдуть нову жертву, якщо їм ніхто не протистоїть. Камери у школах, активна позиція вчителів і робота з класом називаються серед можливих рішень. Але звучать і голоси тих, хто має інший досвід: після переходу в інший навчальний заклад ситуація справді змінювалася на краще. «Життя налагодилося тільки після того, як ми змінили школу», — ділиться користувачка.

Дискусія показала, наскільки складним і болючим є питання булінгу. З одного боку, це реальна загроза психіці й розвитку дитини, яка може залишити слід на все життя. З іншого — жодна універсальна порада не підходить для всіх випадків. Для когось рішенням стає нова школа, для когось — підтримка батьків і чітка позиція вчителя, а інколи потрібне поєднання всього одразу.

Одне очевидно: булінг не можна замовчувати. Бо якщо закрити очі на знущання, це не лише травмує одну дитину, а й формує ціле покоління, яке звикає, що сила і приниження — це «норма».

Раніше ми розповідали, що вчителі за власний рахунок облаштовують класи: у мережі розгорілася дискусія

Також, чи варто робити домашнє завдання замість дитини заради кращої оцінки