Археологи знайшли найдавніші в світі мумії: ви будете шоковані, дізнавшись, як їх робили

Як стародавні люди зберігали тіла померлих за тисячі років до єгиптян?

Нове дослідження міжнародної групи вчених на чолі з археологом Сяо-чунь Хун з Австралійського національного університету показало, що найдавніші у світі мумії були створені в Південно-Східній Азії та на півдні Китаю ще 12 000 років тому. Це відкриття суттєво змінює хронологію, адже раніше найстарішими вважалися мумії культури Чинчорро в Чилі, вік яких сягає 7000 років, а також давньоєгипетські, яким близько 5600 років, пише 24 Канал з посиланням на PNAS.

Причиною, чому ці давні поховання так довго лишалися непоміченими, є унікальний метод муміфікації. На відміну від бальзамування, яке практикували в Єгипті, стародавні культури Азії використовували повільне копчення тіл над відкритим вогнем. Цей процес консервування тіла міг тривати від кількох тижнів до кількох місяців.

Дослідників спантеличила велика кількість донеолітичних поховань у цьому регіоні, де скелети перебували в неприродно зігнутому, майже ембріональному положенні. Кістки були щільно зв’язані, а на деяких з них виявили сліди термічної обробки.

Приклади людських поховань раннього та середнього голоцену з південного Китаю. Усі рештки знаходяться у зігнутих положеннях, причому деякі демонструють гіперзігнуті пози / Фото Хірофумі Мацумура / Сяо-чун Хунг

Щоб підтвердити свою гіпотезу про копчення, команда проаналізувала 69 зразків кісток із 54 поховань на 11 археологічних ділянках у Китаї, В'єтнамі, Лаосі, Таїланді, Малайзії та Індонезії. Вік знахідок коливався від 4000 до 12 000 років. За допомогою рентгенівської дифракції та інфрачервоної спектроскопії вчені шукали зміни в структурі кісток, спричинені впливом тепла.

Близько 84% зразків показали сліди нагрівання при відносно низьких температурах, а на деяких кістках знайшли відкладення сажі.

Цікаво, що в одному з випадків кістки однієї й тієї ж людини були нагріті по-різному, що вказує на вибірковий підхід до процесу. Також були виявлені надрізи, які, ймовірно, робили для дренажу рідин.

Приклади гіперзігнутих поховань з частково обгорілими кістками з південного Китаю та Індонезії / Фото Хірофумі Мацумура / Сяо-чун Хунг

Ми маємо й сучасні приклади

Цей метод схожий на ритуали, які й донині практикують деякі народи, наприклад, плем'я дані в Новій Гвінеї. Вони щільно зв'язують тіло померлого і підвішують його над багаттям з низькою інтенсивністю горіння, поки воно повністю не закоптиться і не почорніє.

Для стародавніх культур такий процес, імовірно, мав не лише практичне, але й глибоке духовне значення. Збереження тіла дозволяло підтримувати фізичний та духовний зв'язок з предками, поєднуючи минуле із сьогоденням.

Приклади копчених мумій, що зберігаються в приватних домогосподарствах Папуа, Індонезія / Фото Хірофумі Мацумура /Сяо-чун Хунг

Хоча від цих мумій залишилися лише кістки без м'яких тканин, їх вважають результатом цілеспрямованої муміфікації. У вологому та спекотному кліматі Південно-Східної Азії копчення було, мабуть, найефективнішим способом уповільнити розкладання.

Це відкриття також підтверджує так звану "двошарову" модель заселення регіону. Згідно з нею, перша хвиля мисливців-збирачів прибула сюди ще 65 000 років тому. Їхні культурні традиції, включно з похоронними обрядами, відрізнялися від звичаїв неолітичних фермерів, які прийшли значно пізніше.

Таким чином, традиція копчення померлих може бути доказом культурної спадкоємності, що тривала тисячоліттями і збереглася в деяких сучасних корінних народів.