Як антиукраїнська риторика послабила Польщу напередодні атаки РФ

Хоча польські політики віддавна говорять, що російська агресія може і буде поширюватися далі на Захід, здається, вторгнення близько 20 російських дронів 10 вересня їх здивувало.

Останніми місяцями все більш в тренді було говорити виборцям про "не нашу війну".

Ще не маємо підтвердженої інформації, але можливо був і другий випадок – сирена протиповітряної тривоги у суботу зазвучала у кількох повітах Люблінського воєводства.

Про те, які процеси відбуваються у Польщі після вторгнення російських безпілотників, читайте в статті журналістки (Варшава) Олени Бабакової Атакувала Росія, але винні українці: як Польща програла бій російській пропаганді.

Далі – стислий її виклад.

Польське військове керівництво 10 вересня відреагувало швидко та однозначно на російську акцію: у небо підняли авіацію, яка збила частину БпЛА, і прямо заявили про атаку на країну.

Є конструктивна реакція й усіх найвищих посадовців, але реальної відповіді на на провокацію Росії так і не побачили.

Причиною беззубої реакції Варшави на дії РФ є не стільки ігнорування реальної загрози, скільки млява реакція Вашингтона.

Польська закордонна політика та політика безпеки орієнтується на США набагато сильніше, ніж наприклад уряди Франції чи Німеччини.

Млява американська реакція – це поганий знак не тільки для поляків, але і для України.

Польща сумлінно виконує свої партнерські обов’язки як головний тиловий партнер Києва в тому числі тому, що сама почувається у відносній безпеці.

Пасивність США це відчуття безпеки ослаблює, а відчуття вседозволеності у Кремлі – посилює.

Серед цікавих внутрішньополітичних наслідків російської атаки є поділена реакція польських ультраправих.

Якщо мейнстрім – "Право і справедливість" та "Громадянська коаліція" – реагують загалом подібно, не забуваючи критикувати один одного, то серед політиків популярної партії "Конфедерація" (10-15% підтримки виборців у соцопитуваннях протягом останніх пів року) та близьких до неї ультраправих середовищ – бачимо виразний поділ.

З одного боку є віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак, який назвав конспірологічними версії про те, що повітряний простір Польщі порушили українські дрони, або про те, що Україна їх спеціально пропустила.

З іншого боку – його колега по фракції Славомір Менцен, який на останніх президентських виборах отримав вагомий результат – 15%.

Менцен критикує прем’єра Туска та партію "Право і справедливість" (її висуванець став президентом Польщі), що країна виявилася такою непідготовленою до атаки дронів, закликає обмежити усі можливі соціальні програми на користь оборонних витрат, але при цьому послідовно забуває сказати, що атака була російською, що Росія загрожує Польщі.

Разом з постійною критикою присутності українських мігрантів та біженців у Польщі та закликами не приймати Київ до НАТО, така "забудькуватість", коли справа доходить до Кремля, виглядає промовисто.

Але, мабуть, найгірше, що відбувається у Польщі після 10 вересня – це навала проросійської пропаганди та посилення антиукраїнської істерики, що спостерігається принаймні протягом останніх кількох місяців.

Як показало дослідження Res Futura, найбільше коментарів у мережі Facebook 10 вересня – 38% від загалу – це були дописи, що в атаці на поляків винна Україна (уточнимо – мова йде не про зріз громадської думки поляків, а лише про аналіз постів у соцмережі).

Ця хвиля дезінформації про нібито участь Києва у дроновій атаці наклалася на вже існуючу хейтерську кампанію проти українців у Польщі.

І тепер вони жахнулися, коли побачили як разом із хейтом проти українців російська пропаганда просуває меседжі, що напряму загрожують Польщі.

До того ж поширені у соцмережах проросійські фейки та антиукраїнський хейт реально загрожують українським громадянам на території Польщі.

Докладніше – в матеріалі Олени Бабакової Атакувала Росія, але винні українці: як Польща програла бій російській пропаганді.