Секретні замовлення з Москви не врятували: чому завод на Черкащині, що працював для оборонки, став привидом

На Черкащині є одне з найдавніших міст — Корсунь-Шевченківський, яке славиться своєю багатою історією та мальовничою природою. Ще півстоліття тому це був промисловий регіон, де діяли десятки підприємств. Тут виготовляли різноманітні машини, спеціалізовані верстати, унікальні прилади та агрегати, складні механізми, що застосовувалися у промисловості, побуті, а також у військовій та оборонній сферах.

Одним із таких промислових гігантів був Корсунь-Шевченківський машинобудівний завод. Будівництво підприємства розпочалося ще в 1950-х роках, а період його розквіту припав на 1970–1980-ті. Про історію цього заводу згадок в інтернеті майже не знайти — офіційні документи та спогади працівників залишилися лише в пам'яті людей. "Телеграфу" ексклюзивно вдалося поспілкуватись з колишнім працівником заводу — паном Юрієм, який віддав підприємству 40 років свого життя.

"Хоча я мав диплом вчителя, але пішов простим слюсарем на завод", — згадує пан Юрій. Початкова зарплата становила 100 рублів, але робота швидко припала йому до душі. Завод працював у три зміни без зупинки, і таким було справжнє життя промислового гіганта.

Пан Юрій розповідає, що спочатку дослужився до майстра цеху, згодом — до заступника начальника виробництва. Його дружина теж все життя пропрацювала на заводі — таких трудових сімей на заводах того часу було чимало.

На підприємстві діяли механічний, ливарний та карболітовий цехи. Виготовлялася продукція для важкої промисловості, а також товари господарського призначення: меблі, електровироби. Одними з найвідоміших виробів, які були майже в кожній сім’ї, стали електричні чайники.

Крім того, підприємство виробляло веретена для ткацької промисловості всього Радянського Союзу.

У 1980-х роках завод був підпорядкований безпосередньо Москві та виконував замовлення для оборонної промисловості.

Проте вже близько 30 років завод не працює. Останні замовлення виконувалися ще в 1990-х роках.

Підприємство неодноразово переходило від одного власника до іншого, але так і не відновило свою потужність. Поступово будівлі перетворилися на руїни й заросли чагарниками. Навіть приміщення заводу так і не були використані для оренди чи іншої господарської діяльності.

Так сьогодні виглядають цехи та корпуси Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу. Замість виробництва — розвалені стіни, іржаві каркаси та порослі бур’янами території.

Там, де колись гули верстати і люди працювали у три зміни, тепер гудуть вантажівки та крани: завод розбирають на цеглу і ріжуть на метал.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про інший легендарний завод у Ніжині. У пік своєї слави він співпрацював з Mercedes і годував ледь не пів області.