Що найчастіше вирощували фермери бронзової доби: нове дослідження розкриває деталі

Виноград і оливки — одні з перших культур, які люди почали вирощувати на Близькому Сході близько 10 тисяч років тому. Обидва плоди відігравали ключову роль у харчуванні та торгівлі. Втім, нове дослідження свідчить, що в часи нестабільності фермери бронзової доби надавали перевагу саме винограду, навіть якщо це вимагало складніших методів вирощування, пише PopularScience.

У роботі міжнародної групи науковців, що опублікована в журналі PLOS One, аналізували понад 1500 зразків обвугленої деревини та насіння оливи (Olea europaea) і винограду (Vitis vinifera), знайдених на археологічних пам’ятках від ранньої бронзової доби, що близько 3500 р. до н. е., до залізної — близько 1200 р. до н. е. Вимірювання стабільних ізотопів вуглецю дозволило оцінити рівень доступності вологи під час росту рослин.

Результати показали, що у ранній бронзовій добі дефіцит води відповідав природним сезонним змінам. Однак у наступні епохи зростала мінливість клімату, а періоди стресу для культур збігалися з відомими фазами кліматичних коливань. Наявність виноградників і оливкових дерев у посушливих регіонах свідчила про широке використання спеціального зволоження — зрошення.

Особливо з середньої бронзової доби дослідники зафіксували ознаки інтенсивного зрошення саме виноградних культур. Виноград вирощували навіть у зонах, непридатних для цього за природними умовами. Це вказує на те, що виноград і вино мали особливу культурну та економічну цінність. 

“Ці дані свідчать про сильнішу відданість виноградарству порівняно з іншими культурами, такими як оливки”, — зазначили автори в супровідному повідомленні до дослідження.

Науковці наголошують, що стародавні фермери ухвалювали рішення з урахуванням не лише клімату, але й стратегічних потреб господарства. Вони балансували між ризиком неврожаю та складністю зрошення, зважаючи на можливий попит на продукцію. 

“Це нагадує нам, що люди в минулому були такими ж розумними, як і сьогодні. Питання стійкості до кліматичних змін і розподілу ресурсів хвилювали їх, так само як і нас”, — підсумували дослідники.

Раніше повідомлялося, що рослини видають клацаючі або тріскаючі звуки у відповідь на стрес, спричинений, наприклад, посухою або механічним пошкодженням. Ці ультразвукові сигнали не чутні для людського вуха, але їх можна зафіксувати за допомогою спеціального обладнання. Здатність рослин “кричати” від стресу може бути формою спілкування між ними та іншими організмами.