«Стіна» проти дронів: як Європа збирається захищатися проти російських безпілотників

10 вересня група російських безпілотників залетіла на територію Польщі. У відповідь Європейський Союз готується до безпрецедентного кроку – створення високотехнологічної “стіни з дронів” уздовж свого східного кордону, щоб назавжди закрити небо від потенційних загроз з боку Росії.

Про це повідомляє Reuters.

Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що вже наступного тижня проведе термінові переговори з міністрами оборони східноєвропейських країн щодо цього амбітного проєкту. Ідея оборонної лінії проти дронів обговорювалася й раніше, але саме інцидент із російськими апаратами у повітряному просторі Польщі надав їй максимальної актуальності. Ця подія, за словами аналітиків, виявила серйозні прогалини в системі протиповітряної оборони як Європи, так і НАТО.

“Ми хочемо справді просунутися вперед із дуже, дуже інтенсивною та ефективною підготовкою, щоб почати заповнювати цю “дуже небезпечну для нас прогалину”... настільки швидко, наскільки це можливо”, – наголосив Кубілюс в інтерв'ю.

Ціна безпеки: дорогі ракети проти дешевих дронів

Інцидент над Польщею не лише продемонстрував військову загрозу, а й підсвітив гостру економічну проблему. Збиття відносно дешевих дронів-камікадзе, вартість яких може становити кілька десятків тисяч доларів, за допомогою зенітних ракет, ціна яких сягає мільйонів, є фінансово виснажливою стратегією. У колах НАТО вже лунають голоси про незадоволення таким підходом. Деякі військові експерти прямо називають таку тактику “марнотратством”, адже вона дозволяє агресору виснажувати економіку країни, що обороняється, не завдаючи значних втрат власним силам.

Цей асиметричний виклик змушує шукати нові, більш ефективні та дешеві рішення. Створення “стіни з дронів” розглядається саме як така адекватна відповідь. Замість дорогих ракет пропонується побудувати ешелоновану систему, здатну виявляти та нейтралізувати загрози з мінімальними витратами.

Що таке “стіна з дронів”?

Попри гучну назву, йдеться не про фізичну перешкоду. Дискусії перебувають на початковому етапі, але Андрюс Кубілюс уявляє проєкт як комплексну систему, що поєднуватиме сенсори для виявлення та різноманітну зброю і системи радіоелектронної боротьби для нейтралізації безпілотників, що наближаються. Це може бути мережа радарів, акустичних датчиків та оптичних систем спостереження, інтегрована з мобільними групами перехоплення, засобами РЕБ та, можливо, навіть власними дронами-мисливцями.

Наразі зарано говорити про вартість такого проєкту чи терміни його реалізації. Проте, за попередніми оцінками деяких аналітиків, розгортання подібної системи може зайняти близько року. Варшава, зі свого боку, відкинула пояснення Москви про випадковість інциденту, назвавши його навмисною атакою.

Український досвід як ключ до успіху

Особливу роль у реалізації цього проєкту відведено Україні. Єврокомісар Кубілюс нещодавно повернувся з Києва, де проводив консультації з урядом та представниками промисловості. За його словами, “вони прагнуть поділитися своїм досвідом та ноу-хау”. Саме Україна має унікальні та безцінні знання у протидії масованим атакам дронів, отримані за роки повномасштабної війни.

Ця співпраця вже набуває конкретних форм. Міністр оборони України Денис Шмигаль підтвердив, що українські військові та інженери тренуватимуть своїх польських колег у рамках спільної групи з протидії безпілотникам. Таким чином, досвід, здобутий ціною неймовірних зусиль на полях битв в Україні, стане фундаментом для нової системи колективної безпеки всієї Східної Європи.