Крала чужі вірші та була іноземною агенткою: що то за розстріляна українська письменниця Люціана Піонтек

Ще одна представниця української інтимної поеми Люціана Піонтек увійшла в історію не лише своїми віршами, а й гучними скандалами. Її знають як "літературного крадія" та шпигуна.

Люціана Піонтек народилась в 1899 році на Полтавщині. Вона — українська письменниця й перекладачка німецького походження, відома збіркою поезій "Тихим дисонансом" та оповіданнями "Балаклава" . Її твори часто називали інтимною лірикою — відверті, чуттєві та психологічно глибокі, як пише "Телеграф".

У своїх інтимних творах вона писала про кохання, ревнощі та жіночі переживання, зокрема страх, що новий коханець не зможе полюбити її так, як колишню.

Її чоловіком був письменник Іван Кулик, з яким вона з 1923–1927 роки жила в Канаді. Там вона брала участь у роботі української колонії та викладала в робітничих школах.

Пізніше поетеса мешкала у Харкові, згодом переїхала до Києва в легендарний Роліт. Вона досконало володіла німецькою та англійською мовами, проте саме це стало приводом для критики. Колеги звинувачували її у плагіаті: мовляв, переклади англомовної поезії Піонтек видавала за власні твори.

Першим "дзвіночком" була стаття "Неприємний дисонанс" Олеся Донченко, де він вказав, що Піонтек займалась плагіатом — переклала три вірші російських поетів. Потім Йогансек спіймав жінку на тому, що вона, переклади з американської й англійської поезії, видавала за власні вірші.

У 1937 році письменницю заарештували співробітники НКВС. Виявилось, що вона була шпигункою польської та німецької розвідок і сама ж в ньому зізналась. На цю роботу її підштовхнув вже колишній чоловік — Іван Кулик, який у Канаді був радником повпредства СРСР з українських справ, а пізніше виконував обов'язки торгпреда і повпреда.

Восени того ж року поетесу розстріляли — на півмісяця раніше за чоловіка.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що картини деякого видатного українця висіли у президента США Кеннеді.