Чому історія помилилася щодо Галілея

Більшість людей вважають, що Галілео Галілей був першою людиною, яка спостерігала Місяць у телескоп. Його малюнки та публікації стали підґрунтям для революції в астрономії. Проте є менш відома, але не менш вражаюча історія іншого вченого — англійця Томаса Герріота, який насправді випередив Галілея на кілька місяців.

Хоча Герріот не опублікував своїх спостережень, його внесок у науку був надзвичайним. У липні 1609 року, ще до того, як Галілей навів свій телескоп на Місяць, Герріот уже створив детальні замальовки місячної поверхні. Його малюнки стали першими телескопічними зображеннями супутника Землі в історії.

Томас Герріот народився 1590 року й отримав освіту в Оксфорді. Після закінчення університету він приєднався до експедиції лорда Волтера Релі до Північної Америки, де вивчив мову алгонкінів і зафіксував їхній спосіб життя. Але справжній науковий прорив у його житті почався в 1590-х, коли меценатом ученого став Генрі Персі, граф Нортумберлендський. Саме завдяки цьому покровителю Герріот міг займатися дослідженнями без потреби публікувати їх задля фінансування. У його записниках, які збереглися до наших днів, історики виявили тисячі сторінок нотаток, що стосуються фізики, оптики, астрономії й математики. Серед них — і ранні спостереження за Місяцем, і навіть малюнки сонячних плям, зроблені наприкінці 1610 року, тобто до того, як Галілей звернув увагу на це явище. Також Герріот, незалежно від інших, встановив, що тіло, кинуте горизонтально, описує параболу, і створив розвинену символічну алгебру, яка згодом, ймовірно, надихнула Рене Декарта на створення основ аналітичної геометрії.

Проте наукова слава обійшла його стороною. Через те, що Герріот не опублікував своїх відкриттів за життя, більшість його заслуг залишилися непоміченими. Галілей, навпаки, активно друкував свої роботи й домагався публічного визнання — і саме тому його ім’я закріпилося в історії як першого телескопічного астронома. Ім’я Томаса Герріота довгий час залишалося в тіні. Після його смерті 1621 року його наукову спадщину почали досліджувати лише через півтора століття. А по-справжньому світ дізнався про його внесок тільки у XX столітті, коли було проаналізовано його архіви.

Сьогодні про Герріота нагадує лише великий кратер на зворотному боці Місяця, названий на його честь. Але, можливо, настав час віддати йому належне і повернути ім’я першого телескопічного спостерігача Місяця на своє законне місце в історії науки.