/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F7eb855ba777702931ddc5c9befbdea26.jpg)
Якщо у 2027 році війна триватиме, ДПА у 4 класах не буде обовʼязковим - Тетяна Вакуленко
Нещодавно українські медіа облетіла інформація про проведення державної підсумкової атестації (ДПА) у 4-х класах у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).
Про те, як відбуватиметься цей процес, що чекає четвертокласників та їхніх батьків, в інтерв’ю Главреду розповіла директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.
Як відомо, обговорення почалося з появи наказу Міністерства освіти і науки, у якому зазначається, що з 2027 року учні четвертих класів складатимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Пізніше ми бачили заяву голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака про те, що все ж таки планується саме державна підсумкова атестація у класичній, увсім відомій формі. Чи могли б ви пояснити, що саме відбуватиметься і до чого тут ЗНО?
Зовнішнє незалежне оцінювання — це не власна назва певного іспиту, а підхід до організації оцінювання. Для четвертокласників форма ЗНО в межах державної підсумкової атестації полягатиме лише в одному: Український центр оцінювання якості освіти централізовано розроблятиме завдання і передаватиме їх закладам освіти.
Нагадаю, що до 2020 року, до початку пандемії COVID-19, усі учні проходили державну підсумкову атестацію в четвертому класі. Педагогічна рада та педагогічний колектив розробляли завдання для учнів, проводили оцінювання, самостійно аналізували результати та працювали далі з учнями на рівні свого закладу. Але за такого підходу держава не мала жодної інформації про те, які завдання надаються та які результати отримують учні.
Тому ще у 2018 році була розроблена стратегія освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти до 2030 року. Вона передбачала проведення ДПА на ключових етапах здобуття освіти: для четвертокласників, дев’ятикласників і випускників 12 класу. Відповідно до положень згаданої стратегії, завдання мають розроблятися централізовано, щоб держава мала певне уявлення про процеси в школі.
Для четвертого класу цей формат продумували ще у 2017–2018 роках. Його суть, як я вже пояснила, полягає в такому: визначена державою організація розробляє завдання та передає їх закладам освіти. Учителі самостійно тиражують завдання, читають рекомендації щодо проведення атестації, проводять цю атестацію у своїх класах, а результати учнів повідомляють відповідній державній інституціїі, аби надалі держава могла сформувати рекомендації для кожного класу та кожного учня. Сьогодні надання таких рекомендацій за підсумками оцінювання стало можливим завдяки штучному інтелекту та багатьом мовним моделям, які забезпечують ефективну взаємодію та передачу зворотної інформації. Ці дані заклад освіти може використовувати для покращення освітнього процесу та комунікації з батьківством.
Батьки зможуть користуватися цією інформацією, щоб розуміти, що їхня дитина вже добре засвоїла, а над чим, навпаки, варто попрацювати, щоб навчання в п’ятому класі було комфортнішим, легше відбувалося опанування навчального матеріалу.
Своєю чергою вчитель, який працюватиме в п’ятому класі, завдяки інформації про результати учнівства в четвертому класі матиме змогу за потреби, перед уведенням нового матеріалу, зробити невелику паузу і трохи попрацювати над тими темами, щодо яких учнівство відчуває труднощі, щоб тим самим гарантувати наявність необхідної бази для подальшого навчання.
Дивіться відео інтервʼю Тетяни Вакуленко Главреду про те, як проходитиме ДПА у 4 класах:
Якщо говорити про розробку завдань Українським центром оцінювання якості освіти, чи будуть у них щорічно вноситися зміни, так само, як це відбувається у випадку із ЗНО в 11 (12) класах?
Так, завдання ДПА будуть новими щороку. Щоб не виникла ситуація, коли дітей спеціально навчають виконувати саме ці завдання.Одразу хочу підкреслити: не потрібно тренувати дітей на подібних прикладах, адже, по-перше, завдання щороку змінюватимуться, а по-друге, основна мета ДПА — зафіксувати реальну картину успішності учнівства, а не сформувати уявлення того, що "мало б бути". Ми не готуємо дітей "на ДПА"; ДПА — це інструмент оцінювання того, що ми маємо насправді.
Роботи, які пропонуватимуть під час ДПА, не обмежуватимуться лише завданнями в тестовій формі — таких буде мінімум. Це будуть ті завдання, які відповідають освітнім практикам у початковій школі. Ми навіть пропонуємо вчителям оцінювати усну відповідь: коли дитина самостійно читає висловлювання чи тезу, далі коротко, кількома реченнями висловлює свою думку про це, а вчитель оцінить її мовлення та здатність відповісти на запитання. Завдання будуть різними, усі вони відповідатимуть програмі початкової школи.
Я попрошу навести приклад. Ви сказали, що частково це будуть тестові завдання, частково — усна відповідь. А може бути ще письмове завдання, наприклад, невеликий твір?
Поясню. У межах ДПА на рівні четвертих класів ми проводитимемо оцінювання з математики та української мови й читання — двох провідних освітніх галузей, які формують базу для подальшого вивчення предметів у базовій школі. Для проведення оцінювання в школі УЦОЯО передаватиме макети зошитів з відповідних предметів. Наголошу, діти не працюватимуть за комп’ютером, адже в початковій школі навчання не відбувається в такій формі.
Якими будуть завдання в наданих зошитах? З української мови — це завдання, які передбачають читання тексту й надання відповідей щодо його змісту та структури. Це також завдання на виправлення помилок у реченні: діти вивчають правила і демонструють, чи здатні їх застосовувати на практиці, виправляючи чужі помилки. Це і завдання на розуміння значень слів, які вивчають у початковій школі.
З математики будуть традиційні завдання, коли потрібно буде розв’язати умовну життєву проблему за допомогою математичних розрахунків. Наприклад, є певна ситуація, у якій необхідно застосувати обчислення, і дитина показує, що вміє це робити.
Крім того, ми пропонуємо завдання в цікавій форміу — формі математичного дослідження. Тобто коли є "велика" життєва ситуація – наприклад, потрібно побудувати притулок для тварин. Завдання з математики допомагають відповісти на питання, яким він має бути: наприклад, різні породи собак потребують різного об’єму їжі, яка коштує по-різному. Дітям потрібно буде розрахувати, чи вистачить цієї їжі для певної кількості собак, як її розподілити. Так само з вольєрами: для різних песиків потрібен різний розмір, і це теж треба буде розрахувати.
Тобто це захопливі "пригоди в зошитах". Ми навіть називаємо їх "Подорож із Софійкою та Данилком", адже це два основні персонажі, які виконують завдання разом із дитиною. Загалом формат чимось нагадує сучасні квест-ігри, коли ми не просто розв’язуємо випадкові завдання, мало пов’язані з життям, а навчаємо застосовувати математику й мову для життя.
Окремо хочу ще раз повернутися до оцінювання усної взаємодії. Учитель отримує картки з описом певної ситуації та рекомендаціями, як "занурити" дитину в цю життєву ситуацію. Наприклад, учням потрібно зробити вибір: ремонтувати іграшки чи купувати нові. Ми пропонуємо кожній дитині висловитися з цього приводу, а вчитель оцінює, наскільки грамотно дитина формулює думку, наскільки ця думка цілісна, чи не губиться логіка у двох-трьох реченнях, чи є певна аргументація. Тобто це завдання, які за своєю суттю подібні до тих, що містяться в сучасних підручниках і посібниках для початкової школи. Вони відповідають концепції Нової української школи (НУШ), а за стилем і побудовою нагадують своєрідні пригоди в межах предметного змісту.
Можна уточнити: коли готували ці зошити (я так розумію, що вони вже розроблені, хоча й не повністю), то що брали за основу? Чи є певний аналог саме такого проведення атестації дітей у четвертому класі? На що ви опиралися?
На цей момент ми вже провели два етапи пілотування матеріалів ДПА — у 2024 та 2025 роках. У кожному етапі пілотування брали участь до 2000 дітей із закладів, які погодилися з нами співпрацювати.
Це пілотування мало на меті з’ясувати, які завдання є, можливо, заскладними для четвертокласниківучнів, чи формати завдань, які ми розробили, відомі дітям, чи є абсолютно новими для них, чи не витрачають учні забагато часу на читання інструкцій і якими саме мають бути ці інструкції, чи зрозумілі рекомендації до проведення процедури атестації, чи підтримують учителі запропоновану структуру тощо.
Якщо говорити про аналоги, то вони, безумовно, існують. У світі їх безліч, адже подібні оцінювання є майже в усіх прогресивних країнах. Зокрема, у Великій Британії щороку наприкінці навчання в межах певного циклу проводиться оцінювання, яке називається Key Stage Assessment. Воно має ту саму ідею — надати зворотний зв’язок учням, батькам і вчителям.
Подібні оцінювання є й в інших країнах. Водночас якщо говорити про стиль і тип завдань, то ми орієнтувалися, наприклад, і на матеріали з Польщі, Франції, а також брали за основу вітчизняні напрацювання. Ми вже провели третій цикл загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. Приклади таких зошитів і матеріалів розміщуємо на нашому сайті у відповідному розділі. Ці завдання добре сприймаються і вчителями, і учнями, адже такі завдання є прикладом того, що оцінювання може бути не відірваним від життя, а логічним продовженням освітнього процесу, заснованого на компетентностях.
Про предмети ми з вами вже поговорили. Але є питання, яке, напевно, виникає у багатьох батьків — і тих, чиї діти зараз у четвертих класах, і тих, хто буде навчатися у 2027 році. Власне, як зараховуватимуться ці бали? Чи існує якийсь прохідний бал, як це відбувається, наприклад, у 11-х класах? Яка система оцінювання?
Для четвертокласників оцінювання в межах ДПА проводитиметься лише виключно з метою моніторингу. Так, будуть певні бали, які показуватимуть, які завдання дитина виконала правильно, а де припустилася помилки. Але ці бали матимуть лише інформаційний характер. Тобто: з певної теми не набрано балів, бо дитина не змогла виконати завдання.
Це жодним чином у подальшому не позначатиметься на дитині, тобто не впливатиме на переведення учня до п’ятого класу. Бали – це просто інформація, числовий спосіб виявлення труднощів у навчанні, щоб запобігти їм і вчасно підтримати дитину.
Можна жити в ілюзії, що все прекрасно: усі отримують 10, 11, 12 балів або, наприклад, лише зірочки за старанність. А потім у випускному класі з подивом з’ясовувати, що ми не знаємо, як додавати дроби. Але тоді вже пізно, бо тоді мало що можна вдіяти. Краще вчасно й чесно визнавати, що в дітей на етапі завершення початкової школи є певні труднощі, і поступово з ними працювати, аби закласти надійні підвалини для подальшого предметного навчання.
Зважаючи на те, як через війну в Україні відбувається навчання, у багатьох школах є труднощі з офлайн-форматом. Наскільки, на вашу думку, таке оцінювання покаже реальні результати? Адже є велика ймовірність, що у 2026 році війна може ще тривати.
Якраз у цих обставинах моніторинг є надзвичайно актуальним. Чому? Тому що ми маємо значні освітні втрати, які різняться залежно від регіону. Є діти, які навчаються в регіонах, де повітряні тривоги тривають по 15 годин на добу, і не завжди можливо в укритті організувати класи потрібного розміру та забезпечити належну комунікацію з учителем. Тому нам надважливо отримати інформацію на місцевому рівні, на рівні закладу освіти про те, що саме діти знають, а чого не знають, щоб їм допомагати.
Якби стратегія, напрацьована ще у 2018 році, одразу була впроваджена, зараз було б значно простіше, тому що тоді ми мали б відповідні інструменти для кожної дитини. Учні та їхні батьки отримували б актуальну інформацію "тут і зараз". Наразі ж цього бракує, і коли ми обговорюємо масштаби освітніх втрат, то можемо оперувати лише узагальненими, агрегованими результатами.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F405f8d7b47e865192b2bbe289bbee995.jpg)
Так, Україна бере участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA, ми проводимо моніторинг якості початкової освіти. І ми уявляємо, що втрати є доволі посутніми. Але ми нічого не знаємо про рівень конкретних шкіл, а ті школи, які не брали участі в оцінюваннях, також не можуть мати точної картини. Тим більше ми не знаємо реального рівня знань окремої дитини. А отже, і допомогти їй адресно не можемо.
У всіх рекомендаціях до матеріалів ми, наприклад, пишемо: "У дітей є труднощі з такими темами з математики, як відсотки та дроби" (це показало дослідження PISA-2022). Але, можливо, в якійсь школі саме з цими темами проблем немає (бо дані моніторингів є усередненими). В іншій школі, навпаки, проблемними могли стати зовсім інші теми — через ті конкретні обставини, які склалися в регіоні чи закладі освіти в конкретний період. Можливо, під час вивчення дробів у п’ятому класі не було потреби постійно переходити в укриття і займатися в гібридному режимі, а була змога відвідувати очне навчання і вивчати ці теми разом. А десь, навпаки, саме ця тема стала проблемною. Саме тому передусім у школах мають знати, як "протягнути руку допомоги" своїм учням. Тут доречно пригадати відому метафору: спершу треба "одягнути маску на себе". У нашому випадку — це про отримання інформації, яка допоможе краще вибудувати освітній процес у подальшому.
Тобто залежно від результатів цього моніторингу школи надалі зможуть підлаштовувати свої освітні програми відповідно до потреб конкретних учнів, так?
Так, безумовно. ДПА в початковій школі з метою моніторингу не матиме жодних наслідків для закладу освіти, натомість він отримає цінну інформацію і матиме змогу її використовувати. Зрозуміло, що якість використання цих даних залежатиме від проактивності педагогічного колективу, керівника. Але вперше в них буде інформація для ухвалення рішень, якої наразі ніхто не надає. Ми часто вимагаємо від шкіл підвищення якості освіти, але не даємо їм інструментів для цього.
Згідно з наказом Міністерства освіти, запуск цього процесу планується у 2027 році. Наразі постає питання: які проблеми ще існують і що потрібно зробити, аби запустити процес максимально ефективно?
Ми вже двічі пілотували завдання. Важливим складником ДПА, окрім самих завдань, є нова онлайн-платформа для взаємодії із закладами освіти, внесення відповідей учнів та формування звітів. Ми працюємо над тим, щоб ці звіти були простими для розуміння — зокрема й завдяки використанню штучного інтелекту. Адже, зрозуміло, що сучасні цифрові засоби дають змогу згенерувати безліч складних таблиць і графіків. Але важко уявити, що вчитель початкової школи чи директор матиме час розбиратися з масивами даних по 40 учнях. Натомість ми хочемо, щоб для кожного педагога формувався короткий звіт, де по суті буде викладено те, із чим варто попрацювати і що саме варто зробити. Так само і для дитини: батьки не зобов’язані розумітися на темах початкової школи та компетентностях, які мали б бути сформовані на певному етапі навчання. Це абсолютно нерелевантна вимога до них. Ми маємо надати батькам зрозумілу інформацію, яка допоможе їм правильно побудувати роботу зі своїми дітьми.
Тому другий блок роботи в межах реалізації нової моделі ДПА — це саме онлайн-платформа з усіма цими можливостями. Це те, над чим ми зараз працюємо і те, що потребує величезних зусиль і фокусування ресурсів. Наступного, 2026 року, ми хочемо провести пілотування вже на 10 000 учнів із застосуванням цієї платформи, яку напрацьовуємо, щоб подивитися, чи буде зручно вчителям із нею працювати. Скільки часу вони витрачатимуть на підготовку й проведення атестації? Скільки часу потрібно буде для повернення нам результатів? Чи це адекватно? Чи, можливо, варто пропонувати інші моделі, коли педагоги допомагають одине одному, щоб усередині закладу не створювати надмірне навантаження на вчителів? Ми спробуємо згенерувати ці звіти й перевірити, наскільки зрозумілим буде текст.
Чи не намагатиметься штучний інтелект, скажімо, увести "читачів" в оману, як інколи це трапляється? Для цього ми маємо згенерувати певну кількість таких звітів, щоб побачити, де він помиляється чи придумує, і в цій моделі чіткіше прописати межі інтерпретації.
На все це піде увесь наступний рік — і це величезний обсяг роботи вже в іншому процесі, тобто не в підготовці самих матеріалів для оцінювання, із чим ми добре знайомі і давно працюємо. Власне, це і є наша основна робота — готувати матеріали для освітніх оцінювань. А от у полі взаємодії "учитель — учень — батьки — УЦОЯО" ми працюємо набагато менше, адже зазвичай у наших великих оцінюваннях ми зосереджуємося на узагальнених звітах, агрегованих даних, широких рекомендаціях для різних стейкголдерів. Але ми ніколи не працювали з персональними рекомендаціями та персоналізованими процесами.
Підкажіть, будь ласка, чи відома сума коштів, яка буде потрібна для запуску такого сайту? І чи є фінансування на друк та розсилання зошитів і всього необхідного для проведення ДПА?
Так, ми працюємо над цією платформою спільно зі Світовим банком в межах програми LEARN. Державних коштів на це не просили, адже система досить складна. До того ж, це цифровий продукт, витрати на який складно точно обрахувати до початку його імплементації, оскільки завжди виникають нюанси, які доводиться враховувати в процесі. Зараз ми якраз працюємо зі Світовим банком над створенням технічних вимог і оголошенням тендеру для пошуку партнерів, які зможуть протягом кількох років опрацьовувати ці матеріали. Ми розуміємо, що обсяг робіт може бути доволі великим, але деталі напрацьовуватимемо вже після того, як буде чіткіше зрозуміло, як саме має працювати продукт.
УЦОЯО вже проводить цифрові оцінювання: це і національний мультипредметний тест (НМТ), і єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ), і єдиний вступний іспит (ЄВІ), тобто вступні іспити на бакалаврському й магістерському рівнях вищої освіти. Але ми ніколи не забезпечували взаємодії. Продукт, який стосується завдань у форматі онлайн, ми реалізували доволі добре, і адміністрування таких оцінювань працює дуже злагоджено — "як швейцарський годинник".
Але ситуація із четвертокласниками складніша, адже ми не хочемо проводити тестування для них за комп’ютерами. Водночас ми прагнемо, щоб заклади освіти мали змогу використовувати цю платформу для власних потреб.
До речі, ви сказали, що проводили пілотні проєкти саме із тими закладами, які погодилися співпрацювати з вами. Чи готові інші заклади готові йти на співпрацю і, відповідно, наскільки вони готові до імплементації такого формату ДПА?
Ті заклади, які працювали з нами протягом двох років, — це заклади, що давно з нами співпрацюють. У деяких із них ми вже проводили моніторинг PISA. Вони знають, що ми виставляємо адекватні вимоги, що ми допомагаємо школам і ніколи не залишаємо їх напризволяще. Вони також можуть "зазирнути за куліси" підготовки, ознайомитися з інструментами, які ми пропонуємо, і краще зрозуміти особливості освітньої політики та те, яким має бути результат навчання їхніх учнів, тобто на що орієнтуватися. Адже є документи, які визначають зміст освіти, — стандарти, програми. Але в них ніколи немає конкретних завдань: вони з’являються вже у підручниках і посібниках. І не завжди автори цих матеріалів створюють їх гармонійно, адже це все ж авторський продукт.
Тому заклади, які з нами співпрацювали, були проактивними, зацікавленими, залучали учнів. Одним із важливих елементів такої співпраці був зворотний зв’язок. Ми просили їх заповнити досить довгу анкету: як їм працювалося, над чим нам варто ще попрацювати, що було зрозуміло, а що не дуже, при виконанні яких видів завдань у дітей виникали труднощі. Ці анкети ми ретельно опрацьовуємо. Загалом абсолютна більшість закладів зазначила, що їм усе було зрозуміло, питань не виникало. І що після зняття первинних упереджень щодо ДПА в новому форматі, процес ставав простим і зрозумілим — як адміністрування, так і сама робота.
Щодо залучення ширшого кола закладів — у цьому разі йдеться про значно більші кількості. Тут, очевидно, потрібна інформаційна кампанія, щоб показати, що це може бути корисно. Адже зараз іноді виникає спротив: мовляв, це щось надлишкове, у часи війни ще одне складне оцінювання "невідомо для чого" потрібне. Але причина в тому, що ще не було належної комунікації про зворотний зв’язок і про те, що з ним потрібно робити. Тобто ми ще не виконали основної місії цього оцінювання — пояснення, що воно може бути гармонійною частиною освітнього процесу, а не "п’ятим колесом у возі".
Насправді це може стати своєрідною панеллю приладів у машині, яка показує, як правильно діяти, що поруч і які є перешкоди на шляху. Якщо ж бачити це як "п’яте колесо", зрозуміло, що ніхто свідомо не захоче витрачати на це час. Ми всі хочемо, щоб наш ресурс був правильно оціненим і не використовувався марно. І наше завдання — показати, що це справді не марно.
Ми сподіваємося, що зможемо детальніше говорити про те, які звіти формує система, як вони укладаються тощо, якраз після третього пілотування. Ми готові вже цієї осені опублікувати деякі матеріали оцінювання — ті зошити, які пілотували. Це дасть змогу педагогам побачити, що там немає нічого такого, чого вони не роблять на уроках. А вже наступного року ми хочемо показати, які звіти формує платформа, і продемонструвати, що це реальний інструмент взаємодії, а не надлишкова робота.
А коли саме планується оприлюднити матеріали?
Інструменти ми плануємо оприлюднити в жовтні цього року, тобто за місяць-півтора. У 2026 році ми проведемо пілотування навесні й до кінця року оброблятимемо результати. Уже на початку 2027-го матимемо більше деталей, прикладів і кейсів, які зможемо показати та обговорювати з педагогами початкової школи.
І, відповідно, наприкінці навчального року 2027-го вже має повністю запуститися процес?
Так, але тут я маю зауважити: якщо повномасштабна війна триватиме й у 2027 році, то ДПА для четвертокласників не буде обов’язковою. Ми запустимося, надамо інструменти, але заклади освіти матимуть змогу зважати на ситуацію у своєму регіоні та вирішувати, чи можуть вони проводити атестацію — навіть у гібридному форматі. Адже, якщо заклад освіти близько до від зони активних бойових дій, то там жодні формати, які передбачають одночасне збирання дітей, не працюють. У таких умовах учителі фактично працюють індивідуально з кожним учнем, зважаючи на те, коли дитина може вийти на зв’язок, де вона перебуває. Хтось може жити на тимчасово окупованій агресором території, хтось — без електрики, а хтось — за тисячі кілометрів від України в іншому часовому поясі.
Тому це точно не буде обов’язково й не стане вирішальним. Але самі матеріали ми запропонуємо, щоб заклади могли їх використати на користь дитини та громади. Далі все залежатиме від ситуації. Проте наразі ми бачимо саме такий розвиток подій.
Що б ви порадили батькам? Як підготувати дитину, якщо це взагалі можливо з боку батьків — принаймні морально?
Найгірше, що може статися, і напевно траплятиметься (але ми з цим боротимемося), – надлишковий стрес у дитини, коли її лякають у школі чи вдома: мовляв, ти маєш пройти якесь складне випробування, а якщо не пройдеш — усе буде погано, будуть наслідки. Єдина моя порада: не готувати дітей у негативному сенсі, а лише в позитивному.
Треба казати: "На тебе чекає захоплива робота. Виконуй завдання сумлінно й уважно. Якщо чогось не знаєш — це нормально. Помилятися — добре. Ми будемо вчитися все життя, і помилок у ньому ще буде багато, і ми маємо сприймати їх адекватно. Ми разом подивимося, що ти вже засвоїв, що ще потрібно підтягнути, і ця інформація знадобиться надалі. Тому виконуй завдання спокійно, отримуй задоволення від процесу, підтримуй однокласників. Не списуй і не давай списувати, адже це про тебе, а не про них".
Те саме стосується і вчителів. Ми часто хочемо мати вищі показники, ніж є насправді. Це — спадок радянської системи, яка досі змушує нас імітувати успіх. Ми знаємо, що в нас не все добре, але на картинку для когось іншого все має виглядати прекрасно. Це погана історія, зважаючи на ситуацію, у якій ми перебуваємо. Ми потребуємо чесної інформації і реального уявлення про те, що відбувається.
Тому, дорогі вчителі, видихніть: ваші діти найкращі. Вони покажуть усе, чого ви їх навчили. Це точно не буде гірше, ніж десь-інде, і вас це не має турбувати. Ми хочемо отримати чесний звіт саме для вас, щоб ви могли краще працювати. Тому передусім заспокойтеся: вас не оцінюватимуть за результатами цих звітів. А потім заспокойте своїх дітей і створіть атмосферу пригод, мандрівки разом із Данилком і Софійкою, дослідження світу — власне, для цього і є навчання в початковій школі.
Тому що це передовсім навчання того, як вчитися самостійно. І водночас — формування й укріплення допитливості. Щоб світ був цікавим і захопливим. Державна підсумкова атестація створена саме для цього, а не для оцінки у свідоцтві досягнень чи для місця в рейтингу. Рейтингів не буде.
Про персону: Тетяна Вакуленко
Тетяна Сергіївна Вакуленко - директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
Має ступінь магістра з математики, який здобула у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Також має науковий ступінь кандидатки педагогічних наук, вчене звання доцентки.
Майже 10 років викладала в закладах загальної середньої та вищої освіти.
Із 2010 року працювала в Українському центрі оцінювання якості освіти на посадах провідної фахівчині наукового відділу, начальниці відділу досліджень та аналітики, а з 2018 року — заступниці директора.
Національна координаторка міжнародного дослідження якості освіти PISA, радниця міжнародного моніторингового дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), співавторка Стратегії розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року", членкиня Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України.
Авторка численних публікацій з питань міжнародних і вітчизняних освітніх оцінювань.
Нагороджена відзнаками Міністерства освіти і науки України, прем’єр-міністра України.
