Тегеран і Вашингтон у середу, 24 вересня, сигналізували про можливе послаблення “ядерної напруги”: Іран наполягав на тому, що не має амбіцій створювати ядерну зброю, а США висловили готовність відновити переговори, повідомляє Reuters.
Через кілька годин після того, як президент Ірану Масуд Пезешкіан виступив на Генеральній Асамблеї ООН, заявивши, що Іран ніколи не буде прагнути створити ядерну бомбу, спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф сказав, що у Штатів “немає бажання завдавати шкоди” Тегерану.
“Ми розмовляємо з ними. А чому б нам цього не робити? Ми розмовляємо з усіма. І це правильно. Це наша робота. Наша робота полягає в тому, щоб вирішувати проблеми”, — сказав Віткофф.
Перед 12-денною війною між Іраном та Ізраїлем у червні Тегеран і Вашингтон провели п'ять раундів переговорів щодо ядерної програми Ірану, але зіткнулися з серйозними перешкодами, такими як збагачення урану на іранській території, яке західні держави хочуть звести до нуля, щоб мінімізувати будь-який ризик створення зброї. Тегеран звинуватив Вашингтон у “зраді дипломатії”, і ядерні переговори припинилися.
Одне з іранських джерел Reuters розповіло, що “протягом останніх тижнів через посередників до Вашингтона було передано кілька повідомлень про відновлення переговорів, але американці не відповіли”.
У вівторок, 23 вересня, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, який має ключове слово в державних питаннях, таких як зовнішня політика та ядерна програма, виключив можливість переговорів зі Штатами.
США, їхні європейські союзники та Ізраїль звинувачують Тегеран у використанні своєї ядерної програми як прикриття для спроб отримати ядерну зброю. Іран заявляє, що його ядерна програма призначена виключно для мирних цілей.
28 серпня Велика Британія, Франція та Німеччина — так звана група E3, розпочали 30-денний процес поновлення санкцій ООН. Обмеження можуть бути відновлені вже 27 вересня. Три країни звинуватили Іран у невиконанні угоди 2015 року, спрямованої на запобігання розробці ядерної зброї.
Європейські держави запропонували відтермінувати поновлення санкцій на строк до шести місяців, щоб дати можливість провести переговори про довгострокову угоду, якщо Іран відновить доступ для інспекторів ООН до його ядерних об'єктів, вирішить питання щодо запасів збагаченого урану та почне переговори з США.
Але на тлі загрози санкцій і поки практично безрезультатних переговорів між Тегераном і європейськими державами щодо укладення угоди, яка б запобігла відновленню обмежень, дипломати попередили, що шанси на успіх залишаються невеликими.
Після зустрічі зі своїм іранським колегою в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в Ірану все ще є шанс запобігти відновленню міжнародних санкцій, втім, Тегеран не запропонував нічого конкретного.
Двоє європейських дипломатів розповіли Reuters, що Іран, E3 і ЄС провели новий раунд переговорів у середу, 24 вересня.
Якщо Тегеран і E3 не досягнуть домовленостей до 27 вересня, то всі санкції ООН проти Ірану будуть знову відновлені. Зокрема, обмеження передбачатимуть поновлення ембарго на постачання зброї, заборону на збагачення та переробку урану, заборону на діяльність, пов'язану з балістичними ракетами, здатними нести ядерну зброю, заморожування активів та заборону на поїздки для іранських громадян.
Чи можна сподіватися, що апогей геополітичного протистояння вже минув, а привид ядерного апокаліпсиса розвіюється? Про це — в статті “Після “Висхідного лева”: Іран зализує рани чи точить пазурі?” В’ячеслава Ліхачова.