Кремль створив розгалужену пропагандистську екосистему, яка поєднує різні тактики, — звіт RSF

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) опублікувала новий звіт, у якому зібрано весь контент із ресурсу «Моніторинг пропаганди», і який зосереджений на дезінформаційних стратегіях Кремля в Росії та за кордоном. Про це йдеться на сайті організації.

Кремль створив розгалужену пропагандистську екосистему, яка поєднує державні медіа, онлайн-видання, інфлюенсерів і паралельні організації. Вона спирається на багатьох гравців — від державних ресурсів, як-от RT і Sputnik, до структур, таких як група «Вагнер», — та застосовує різні тактики: від перекручування фактів і дезінформаційних кампаній до крадіжки особистих даних і створення фіктивних шкіл журналістики.

Понад рік «Репортери без кордонів» документували людей, мережі й стратегії, що стоять за кремлівською пропагандою в Росії та за кордоном. Організація подає такі ключові фрагменти зі звіту:

• Організовані репресії проти журналістів і медіа

Прийняття репресивних законів про «іноземних агентів» та «небажані організації» підтверджує навмисну стигматизацію журналістів і медіа Кремлем та спроби перешкодити їм доносити факти. 

Поряд із тиском на медіа переслідують і журналістів: 48 залишаються під вартою, з них 26 — українці. Через повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 12 медійників загинули на місцях подій, одна журналістка загинула у в’язниці, ще щонайменше 48 отримали поранення.

• Посилений наратив, побудований на дезінформації

Крім поширення вже усталених наративів про «спецоперацію», «іноземних агентів» та «ослаблений Захід», Кремль прагне урізноманітнити свої дезінформаційні техніки — від створення «шкіл журналістики» до викрадення ідентифікаційних даних авторитетних видань та використання штучного інтелекту для поширення пропаганди. 

Як пояснює дослідник Давід Колон, «російська пропаганда унікальна тим, що базується на комплексному підході, який не розділяє цифрові й традиційні інструменти, а прагне їх поєднати. Генеративний ШІ дозволив російським пропагандистам масштабувати низку їхніх кампаній».

• Гравці, що стоять за російською пропагандою

Як ідеться у звіті RSF, попри те, що медіаімперію «Вагнера» частково розпущено, її мережі досі залишаються важливим каналом російської пропаганди. Наприклад, пропагандист Олександр Малкевич і надалі працює в тіні Євгена Пригожина, засновника групи «Вагнер», який загинув у серпні 2023 року. Крім цього, долучаються й іноземні пропагандисти, які підсилюють цю риторику.

• Розширення кремлівської мережі

У Європі, Африці, Латинській Америці, на Близькому Сході та у Північній Америці наративи Росії поширюються і вкорінюються. Як зазначає дослідник Максим Одінет, в Африці РФ використовує слабкість місцевих медіа, аби закріпитися через «інформаційних підрядників». 

У Європі, попри санкції ЄС, рупори Кремля RT і Sputnik усе одно примудряються поширювати антиєвропейську риторику. У Латинській Америці антиімперіалістична риторика Кремля знаходить підтримку серед частини населення.

• Рішення для стримування пропаганди

Першою відповіддю на пропаганду є спростування неправди. «Репортери без кордонів» підтримують незалежні російські та білоруські медіа у вигнанні, а також українські медіа, які постраждали від повномасштабного вторгнення РФ. 

Організація також заохочує ініціативи з перевірки фактів, такі як Ініціатива журналістської довіри (JTI) — міжнародний професійний стандарт, який допомагає визначати надійні джерела новин. Ці важливі починання допомагають протидіяти дезінформації та відновлювати довіру до новинних медіа, кажуть у RSF.

• Рекомендації щодо боротьби з дезінформацією та посилення якісної журналістики

Як зазначають експерти, кремлівська пропаганда поширюється настільки різноманітними каналами, що марно боротися з нею лише репресивними заходами — їх легко обійти. Демократичні країни можуть виграти цю боротьбу за право громадян на достовірну інформацію тільки через оновлення своєї відданості журналістиці та гарантування її незалежності.

До Комітету RSF з моніторингу пропаганди входять: фахівець із російської політики, дослідник Інституту стратегічних досліджень Військової школи Міністерства збройних сил Франції (IRSEM) Максим Одене; професор і дослідник Sciences Po Paris, член дослідницької групи з питань інтернету, штучного інтелекту та суспільства при Національному центрі наукових досліджень (CNRS) Давід Колон; головний редактор франкомовної редакції Africa Check у Дакарі, провідної незалежної фактчекінгової організації Африки Вальдез Онаніна; дослідниця, що зосереджується на питаннях дезінформації та пропаганди у Центрально-Східній Європі та Росії Дорка Такачі та інші. 

Зазначимо, Росія посідає 171 місце зі 180 країн і територій у Всесвітньому індексі свободи преси RSF за 2025 рік.

Фото: RSF