Череп віком мільйон років змінює уявлення про походження трьох видів людей, у тому числі нашого

Що розповіла стародавня знахідка про наше минуле?

У 1989 та 1990 роках у провінції Хубей, що в центральному Китаї, археологи виявили два стародавні черепи, які отримали назви "Юньсянь 1" та "Юньсянь 2". Їхній стан був далеким від ідеального – черепи виявилися сильно пошкодженими та деформованими часом. Десятиліттями вчені вважали, що ці рештки належали Homo erectus (Людині прямоходячій), одному з наших предків. Проте завдяки сучасним технологіям міжнародна команда дослідників з Китаю та Великої Британії змогла по-новому поглянути на ці артефакти, пише 24 Канал з посиланням на дослідження, опубліковане 25 вересня 2025 року в Science.

Науковці взяли менш пошкоджений череп, Юньсянь 2, а потім за допомогою комп'ютерної томографії та 3D-моделювання створили його цифрову реконструкцію. Це дозволило детально вивчити анатомічні риси й у результаті "скасувати" попередні припущення про його походження.

Аналіз показав, що череп має унікальне поєднання як архаїчних, так і прогресивних рис:

• З одного боку, він мав масивні надбрівні дуги, низький і довгий череп та широку основу – ознаки, характерні для ранніх гомінідів, таких як Homo erectus.
• З іншого боку, об'єм його мозкової коробки був більшим, ніж у Homo erectus, а риси обличчя виявилися більш пласкими, що наближає його до пізніших видів.

Ця мозаїка характеристик вказує на те, що людина з Юньсянь не була представником Homo erectus. Натомість дослідники віднесли її до еволюційної гілки Homo longi, також відомої як "Людина-дракон". До цієї ж групи, як сьогодні вважається, належали й таємничі денисівці – вимерла популяція людей, про яку відомо переважно з аналізу ДНК та кількома фрагментами кісток.

• Наприклад, нещодавно з'ясувалося, що ми вже майже 100 років маємо череп денисівця, але не знали про це.
• Тим часом шматок стародавньої щелепи, виловлений з моря на Тайвані, також належить денисівцю, як виявилось через 10 років після знахідки.

Таким чином, череп Юньсянь 2 може бути рештками одного з ранніх представників цієї лінії.

Переписуємо еволюцію

Найбільш революційним наслідком цього відкриття став перегляд хронології людської еволюції. Проаналізувавши дані 57 викопних черепів, команда вчених запропонувала нову модель розходження еволюційних ліній:

• Згідно з нею, предки неандертальців відділилися від спільного стовбура першими, приблизно 1,38 мільйона років тому.
• Невдовзі, близько 1,2-1,32 мільйона років тому, відбувся поділ між лініями Homo longi (включно з денисівцями) та Homo sapiens.
• А характерні риси нашого виду, Homo sapiens, почали формуватися вже приблизно 1,02 мільйона років тому.

Це кардинально змінює попередні уявлення, згідно з якими наш вид з'явився лише 500-700 тисяч років тому. Нові дані, по суті, подвоюють вік Homo sapiens і свідчать про те, що мільйон років тому наші предки вже розділилися на кілька окремих груп. Такий короткий проміжок часу для розходження трьох великих груп людей вказує на стрімку диверсифікацію.

Вчені поки не мають однозначної відповіді, що саме стало причиною таких швидких еволюційних змін. Одна з гіпотез полягає в тому, що стародавні люди жили невеликими, відносно ізольованими популяціями, які пристосовувалися до різноманітних умов довкілля, пише ScienceAlert. Інша теорія пов'язує ці зміни з глобальними кліматичними подіями, зокрема двома суворими похолоданнями, що сталися близько 1,1 мільйона та 900 тисяч років тому. Вони могли стати каталізатором еволюційних стрибків і навіть спричинити вимирання деяких груп.