/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F056802b45052d0b98c35e33c4a399ff3.jpg)
Дания под атакой: как дроны добрались до стратегических объектов и как ответит страна НАТО
За останні роки підозрілі інциденти в країнах Європи стали "звичними" – обірвані якорями підводні кабелі й трубопроводи у Балтійському морі, загадкові пожежі, вибухи посилок….
У вересні 2025 року до цього переліку додалася більш серйозна провокація Росії проти НАТО – з появою двох десятків БпЛА над Польщею.
На жаль, поки успішного.
Ще ніколи не доходило до того, щоб через невідомі безпілотники доводилося на багато годин закривати європейські аеропорти, а всі безпекові структури не могли нічого з цим вдіяти.
Публічно ніхто з данських посадовців не вказав на Росію як винуватця – для цього поки немає конкретних доказів.
Проте прем’єрка Метте Фредеріксен вже відкрито констатувала: проти Данії починається гібридна війна.
І можливо, нинішні провокації – "лише початок".
"Невідомі літаючі об’єкти".
Увечері 22 вересня о 20:30 аеропорту Копенгагена довелося зупинити роботу через присутність поруч "двох-трьох великих дронів".
Безпілотники прилетіли з кількох різних напрямків, "вмикаючи і вимикаючи вогні", а потім самі кудись поділися через кілька годин.
Загадкові апарати не збивали.
У поліції вважають, що дронами керував "досвідчений оператор".
Через цю провокацію аеропорт відновив роботу за чотири години.
Вимушена пауза призвела до відкладення, переспрямування та скасування багатьох авіарейсів.
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен назвала ситуацію "серйозною атакою на критичну інфраструктуру Данії" та сказала, що не може виключати причетність Росії.
"Очевидно, це зробили, щоб порушити спокій і викликати хвилювання.
Щоб створити занепокоєння.
Подивитися, як далеко можна зайти і випробувати межі", – сказала Фредеріксен.
Того ж дня через присутність БпЛА закрили і аеропорт норвезької столиці Осло, що також створило проблеми для багатьох рейсів.
Після того заявили про затримання туриста із Сінгапура, що підняв дрона над центром норвезької столиці – втім, наразі незрозуміло, чи це був єдиний апарат, що спричинив закриття аеропорту.
Слідство поки не виявило зв’язку між інцидентами у Данії та Норвегії.
Проте для Данії ця історія мала продовження – менш як за три дні "загадкові БпЛА" з’явились у нових місцях.
Увечері 24 вересня невідомі безпілотники зафіксували біля аеропорту Ольборга на півночі країни, а також південніше у Ютландії в районі міст Есб’єрг, Скридструп, Сондерборг.
Де у Данії були зафіксовані невідомі БПЛА.
Новий інцидент виглядає ще серйознішим: біля аеропорту Ольборга розташована база ВПС – основне місце розміщення транспортників C-130 Hercules та CL-604 Challenger.
Також в Ольборзі базується елітний підрозділ данських сил спецоперацій Jægerkorps.
А в районі міста Скридструп у Південній Ютландії розташована база, де здійснюється технічне обслуговування данських винищувачів F-16.
Не виключено, що це ще не вичерпний перелік локацій.
Так, після суперечливих чуток щодо Хольстебро, де базується Ютландський драгунський полк, Збройні сили все ж підтвердили, що там спостерігали безпілотники і йде розслідування.
Згодом у поліції оголосили, що перевіряють свідчення екіпажів кількох суден про нібито підозрілі безпілотники над нафтовими родовищами в Північному морі – їх бачили також ввечері у середу.
Невідомо, чи справді літав якийсь БпЛА біля аеропорту Біллунда – його теж закривали на одну годину, але поліція так і не виявила дрон.
"Це гібридна атака".
"Очевидно, що спостерігається систематична спроба кинути виклик на наших кордонах… Наша критична інфраструктура перебуває під загрозою.
І Європа відповість на цю загрозу силою та рішучістю", – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, реагуючи на перші інциденти із БПЛА.
А вранці 25 вересня з терміновою пресконференцією вийшли ключові посадовці безпекового блоку Данії.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що це гібридна атака з використанням різних типів дронів, і йдеться про дії, що становлять загрозу для безпеки Данії.
Він наголосив, що це "виглядає як систематичні дії".
"Вже зрозуміло, що ми побачимо більше гібридних інцидентів.
Данія має бути ще більш готова протидіяти таким інцидентам у майбутньому – зокрема, на тлі останніх інцидентів в інших європейських країнах", – наголосив Поульсен.
"Мета таких гібридних атак – посіяти страх.
Вони спрямовані на те, щоб створити розкол, щоб налякати нас", –.
заявив міністр юстиції Петер Хуммельгор, додавши: "Зараз важливіше, ніж будь-коли, щоб ми були згуртовані".
Міністри підтвердили, що й цього разу БпЛА не збивали – через завеликі ризики від падіння уламків.
Посадовці не конкретизували, що саме літало біля аеропортів – дрони-коптери чи апарати літакового типу.
Невідомі і їхні розміри.
У поліції згадували, що апарати діяли "за схожим патерном", як у Копенгагені, у тому числі летіли "з увімкненими вогнями".
На кадрах, які показували у медіа, це виглядає як рух яскравого ліхтаря з білим світлом.
Так само незрозуміло, скільки невідомих БпЛА було у небі.
Щодо Ольборга поліція повідомляла, що там фіксували "більш як один" літальний апарат.
Зі слів командувача армією Міхаеля Хюльгора схоже, що у всіх випадках це були непоодинокі дрони: "Не дуже є сенс збивати безпілотники, коли їх стільки, як ми бачили цього разу.
Важливіше зібрати дані, і ми далі знайдемо осіб, які за цим стоять".
Посадовці схиляються до думки, що безпілотники підняли у повітря десь неподалік від тих районів, де їх зафіксували.
"Лишається багато запитань: звідки вони прилетіли, хто був пілотом, куди вони поділися? На цей момент у нас немає відповіді, але ми дуже старанно це з’ясовуємо", – заявив керівник Нацполіції Торкільд Фогде.
Очільник данської служби безпеки та розвідки Фінн Борх розкрив, що в Ольборгу після появи БпЛА підняли гелікоптери, і вони "вели" безпілотники, проте не змогли нейтралізувати їх.
"У нас є напрацьовані за довгий час певні спроможності.
Але зараз ми змушені констатувати, що цього недостатньо… Розвиток технологій надзвичайно швидкий", – сказав він на питання про спецобладнання для протидії безпілотникам.
В уряді Данії одразу заявили про плани придбати дрони-перехоплювачі, які б дозволили ефективно й безпечно полювати за безпілотниками.
Також хочуть швидко внести поправки до законодавства, щоб відповідальні за інфраструктуру мали ширші можливості для протидії безпілотникам біля своїх об’єктів.
На додачу Данія повідомила про інцидент колег у ЄС і НАТО та ще розмірковує, чи активувати вперше в своїй історії "консультативну" ст.
4 Північноатлантичного договору, як робили після нещодавніх інцидентів Польща та Естонія.
Генсек НАТО Марк Рютте після розмови з данською премʼєркою Метте Фредеріксен сказав, що в Альянсі "дуже серйозно" сприймають інциденти з безпілотниками у Данії.
"Союзники НАТО і Данія разом працюють над тим, як забезпечити захищеність і безпеку нашої критичної інфраструктури", – зазначив він.
"Все занадто серйозно".
Безпосередні наслідки для громадян цього разу були менш болючими, аніж внаслідок зупинки великого аеропорту Копенгагена.
Але резонанс, тривога та розгубленість виявились набагато більшими.
Настільки "гарячий" та емоційний день в інфополі країни важко пригадати.
Хоча в уряді блискавично почали комунікувати щодо того, що відбувається, роз’яснення спровокували тільки нову хвилю запитань та гостру критику: чому про інструменти протидії безпілотникам задумалися аж зараз?.
"Ніхто не міг вийти з цієї пресконференції із враженням, що уряд тримає ситуацію під контролем.
Радше навпаки… Не було хороших відповідей, чому ці дрони не виявили раніше і чому їх не збили.
Чому їх не супроводжували, щоб з’ясувати, куди вони полетять", – поділився враженнями політичний редактор TV2 після ранкового брифінгу.
"Виявилось, що у нас фактично немає засобів, коли якісь безпілотники залітають до нас з метою чогось схожого на гібридну атаку", – коментує кореспондент TV 2 Андерс Ломхольт.
Редактор медіаресурсу OLFI, що спеціалізується на оборонній тематиці, Петер Ернствед Расмуссен назвав реакцію данських органів влади іміджевою катастрофою: "Це приниження, і у мене просто немає слів, як погано все це виглядає.
У кого в Данії зміцнилася впевненість після цього брифінгу?".
"У нас нічого нема.
Ми виявились абсолютно не готові – хоча ось вже четвертий рік війни в Україні, де дрони відіграють все більшу роль", –.
резюмує він.
Деякі коментатори, втім, зауважили, що напевно жодна країна на світі не може повноцінно захиститися від такої загрози.
"Це тривожно і це дуже спантеличує… Тим більш для уряду, тому що вони стільки говорять про безпеку", – відреагував лідер опозиційного Ліберального альянсу Алекс Ванопслаг.
Так само лідер фракції опозиційних "Данських демократів" Петер Скааруп заявив, що ситуація виглядає дуже погано, але "все занадто серйозно, щоб ми сварили уряд".
"Зараз потрібна згуртованість, щоб впоратися з цим викликом", – сказав він.
У пошуках російського сліду.
Якщо уявити, що російські спецслужби обирали ціль для чергового "випробування реакції", Данія однозначно претендує на перші позиції у такому списку.
Це одна з країн, які дуже активно підтримують Україну – достатньо згадати щонайменш передачу F-16 та відповідне навчання; "данську ініціативу" з оплати виробництва зброї для України українським ОПК та, з останнього, розміщення такого українського виробництва на території Данії, де його не будуть бомбардувати.
Це одна з країн НАТО, де найгучніше говорять про російську загрозу.
А на додачу Данія зараз є головуючою країною у Раді ЄС та відтак відіграє значну роль у підготовці 19-го пакета санкцій проти Росії.
А відносно "безпечне" розташування Данії за морем могло зробити її навіть цікавішою ціллю для тестування певного типу операцій.
Формально ніхто у Данії прямо не звинуватив в інциденті Росію.
Більш того, очільник Міноборони підкреслив, що зараз доказів цього немає.
Та впевненість у причетності Москви між рядками читається у всіх заявах.
"Це класичний приклад гібридної операції, спрямованої проти невеликої демократичної країни, як наша", – зазначив керівник данської служби безпеки та розвідки Фінн Борх.
"Ми у серйозній безпековій ситуації.
Ми вже бачили, як Росія дедалі частіше вдається до гібридних атак у зв’язку з війною проти України", – наголосив керівник розвідслужби данської армії Томас Ахренкіль.
Досить прямолінійні припущення пролунали і від посадовців за межами країни.
"Підозра дуже очевидна: це частина стратегії Путіна – хоча ми не можемо зараз сказати нічого конкретного… Ми не у стані війни, але вже й не у стані миру", – прокоментував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, зазначивши, що зовсім не здивований інцидентом.
"Є стільки прикладів з Польщі, Румунії, Естонії та інших країн-членів, де дрони порушували європейський повітряний простір – це контекст, у якому ми зараз перебуваємо.
І він вказує на одного агресора, який продовжує безвідповідальну поведінку – і це Росія", – зазначила речниця Єврокомісії Аніта Гіппер.
У Кремлі очікувано назвали усе "зрежисованою провокацією".
"Без сумніву, її використають як привід для подальшої ескалації напруженості в інтересах сил, що усіма способами добиваються максимального затягування українського конфлікту та його розширення на інші країни", – заявили у посольстві РФ в Данії.
Тим часом у медіа з’явились перші натяки, як загадкові безпілотники могли "з нізвідки" взятися у Данії.
Таблоїд Ekstra Bladet з’ясував, що вже кілька днів біля берегів Данії перебуває військовий корабель РФ з вимкненим транспондером – за 12 км від великого острова Лангеланн у південній частині країни.
До Копенгагена від нього – понад 100 км, до Ольборга – понад 200.
Теоретично безпілотники могли злетіти з будь-якого цивільного судна – хоч танкера "тіньового флоту", хоч приватної яхти, формально ніяк не пов’язаних з Росією.
У Нацполіції не стали коментувати конкретну публікацію, але підтвердили: версія про корабель як платформу для запуску БпЛА вже у роботі і, можливо, є основною.
"Маркування трафіку суден – це було одне з перших, що зробили.
І ці дані є частиною розслідування", – сказав Торкільд Фогде.
* * * * *.
"Сьогодні лягайте спати спокійно, але ви маєте розуміти серйозність ситуації.
Ми бачимо розгортання гібридної війни проти Данії – це те, що ми вже бачили в інших європейських країнах", – заявила увечері 25 вересня прем’єрка Метте Фредеріксен.
"Ми спостерігаємо то кібератаки, то безпілотники, то диверсії.
Думаю, це лише початок того, що буде далі… Ні, ми не у стані війни у класичному сенсі слова – тоді ви б самі "почули" її.
Але гібридна війна почалася", – констатувала вона.
Проблеми у ще одного важливого союзника України – однозначно погана новина.
Данії давно не потрібно було доводити серйозність російської загрози, але одна справа – очікувати гіпотетичних проблем, а зовсім інша – усвідомити, що ця загроза вже на порозі, а засоби протидії залишають бажати кращого.
Хороша ж новина – у тому, що Україна має найбільш передовий досвід у сфері безпілотних технологій, яким готова ділитися з партнерами, і тим більш тими, які показали себе справжніми друзями.
Ще після першого інциденту Данію запросили на зустріч з профільним комісаром ЄС щодо створення "стіни дронів" – де будуть усі "фронтирні" країни Євросоюзу (окрім Угорщини) та Україна.
Тепер це засідання стало ще актуальнішим.
Авторка: Марія Ємець,.
журналістка "Європейської правди".

