/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fa2c25f14d15d29e8fca591ce0d6a42d7.jpg)
Гібридна війна у небі Європи: як Кремль змушує партнерів України нервувати та чому вони йому це дозволяють
Над військовою базою у французькому департаменті Марна помітили невідомі дрони. Місцева влада запевняє — це невеликі пристрої без ознак військової техніки, однак інцидент назвали "винятковим". Подібні випадки від Польщі до Норвегії вже створюють нову хвилю тривоги в ЄС. Фокус з'ясував, чому провокації з дронами можуть бути елементом гібридної тактики Кремля та чим це загрожує підтримці України.
Надвійськовою базою Мурмелон-ле-Гран у департаменті Марна у Франції помітили невідомі безпілотники. Місцева влада повідомила, що це невеликі пристрої, а не військові дрони. Про інцидент 25 вересня заявили у державній службі, назвавши його "винятковим", але без ознак іноземного вторгнення.
За даними газети L'Union, розслідування щодо кількох неідентифікованих безпілотників триває. Місцева влада після інциденту посилила пильність. Сама військова база займає площу понад 10 000 га.
Провокації РФ? Як дрони порушували повітряний простір ЄС
Протягом вересня 2025 року Росія посилила провокації в Європі, використовуючи військові літаки та дрони, деякі з яких не ідентифіковано.
9 та 10 вересня близько 20 російських БПЛА порушили повітряний простір Польщі. Польські винищувачі F-16 та F-35 збили чотири дрони ракетами AIM-160.
19 вересня три російські МіГ-31залетіли в повітряний простір Естонії. На перехоплення відправили італійські F-35.
На наступний день два російські літаки здійснилипроліт над німецьким фрегатом, який брав участь у навчаннях НАТО в Балтійському морі.
22 та 23 вересняаеропорти Осло та Копенгагена тимчасово закрили через невідомі дрони. Поліція повідомила, що БПЛА керували особи без злочинного умислу.
Вже на наступний день невідомі дронинаблизилися до військової бази НАТО з винищувачами.
Дрони над Францією: як БПЛА долетіли у департамент Марна
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний вважає, що ці дрони можуть бути частиною гібридної тактики Росії проти НАТО. Подібні провокації, як-от порушення повітряного простору Естонії російськими літаками МіГ-31 чи поява дронів у Польщі, є відповіддю Кремля на українські далекобійні удари по російських цілях. Росія використовує такі дії для залякування європейських країн, демонструючи свою здатність створювати напругу в регіоні. Земляний припускає, що дрони могли запускатися з території Франції, можливо, неподалік від бази, що вказує на активність російських спецслужб чи їхніх агентів.
"Вочевидь російські спецслужби знайшли новий вектор розвитку своїх провокацій, який для європейських країн може бути шкідливим в політичному, економічному та безпековому плані. Ці безпілотники могли запускатись безпосередньо з території Франції, ймовірно в безпосередній близькості до військової бази Мурмелон-ле-Гран", — зазначає Фокусу аналітик.
Невідомі БПЛА над ЄС: чи злякаються партнери України погроз від РФ
Кандидат політичних наук Руслан Ключник припускає, що навіть якщо Росія стоїть за запуском цих дронів, серйозних санкцій проти неї не буде. Подібні інциденти вже відбувалися — у Польщі, Естонії, Румунії, Норвегії та Данії. Жоден із цих випадків не призвів до жорсткої реакції. Ключник вважає, що Росія може свідомо тестувати "червоні лінії" НАТО, перевіряючи реакцію та намагаючись послабити єдність Альянсу. Такі дії можуть бути спрямовані на дискредитацію Альянсу в очах європейців, викликаючи страх перед ескалацією конфлікту.
Проте ці провокації можуть мати наслідки для України.
"Можливо, такі провокації можуть призвести до зменшення підтримки України. Це логічно: громадяни європейських країн будуть налякані можливою війною. Вони вимагатимуть припинення допомоги Україні через загрози власним країнам. При цьому ці настрої не зможуть ігнорувати політичні діячі, оскільки вони залежать від виборців. Якщо постане питання дати ППО Україні або залишити для власної оборони, то майже будь-який європейський політик підтримає оборону власної країни", — каже Фокусу політолог.
Антон Земляний додає, що реакція Франції, ЄС чи НАТО, ймовірно, буде стриманою. Попередні інциденти в Польщі, Данії чи Норвегії не призвели до жорстких санкцій проти Росії. Єдиною можливою відповіддю може бути посилення санкцій проти організаторів провокацій, але європейські лідери часто уникають ескалації. Земляний підкреслює, що такі дії триватимуть, доки Росія не отримає гідної відсічі. Без рішучих заходів НАТО чи ЄС провокації, ймовірно, стануть регулярними, посилюючи напругу в Європі та послаблюючи підтримку України.
Нагадаємо, Росія змінила тактику:замість нічних атак — цілодобовий тиск дронами. "Шахеди" з'являються постійно, виснажуючи українську ППО.
Також Фокус писав, що невідомі дронипорушили роботу аеропортів Данії та Норвегії, спричинивши збої та арешти.

