Гібридна атака на Данію: чому Росія обрала жертвою саме цю країну НАТО

Данія заявила, що стала жертвою «гібридної атаки» після серії активності дронів, які змусили закрити п’ять аеропортів, включно з Копенгагеном. Міністр оборони країни Трульс Лунд Поульсен назвав це систематичним актом, а прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен відмовилася виключати причетність Росії. Експерти пояснюють, навіщо Москва могла націлитися на далеку країну НАТО, що активно підтримує Україну.

Про це пише Independent.

Данія заявила, що стала жертвою «гібридної атаки» після серії дивної активності дронів біля п’яти аеропортів протягом тижня. Останній випадок стався в аеропорту Ольборг на півночі країни, який 26 вересня довелося тимчасово закрити через появу безпілотників. Натомість аеропорти Есб’єрг, Сондерборг і Скридструп продовжували працювати, хоча також стикалися з подібними інцидентами.

Ці події сталися лише за два дні після того, як Фредеріксен не виключила можливу причетність Росії. Тоді через дрони аеропорт Копенгагена припинив роботу на чотири години. Прем’єрка назвала це «серйозною атакою на критично важливу інфраструктуру Данії».

Поульсен після 25 вересня заявив: «це, безперечно, не виглядає випадковістю, це виглядає систематичним — саме це я визначив би як гібридну атаку».

Чому Росія націлилася саме на Данію?

Складні відносини Данії та Росії

«Те, що випало з поля зору у багатьох іноземних ЗМІ, — це історія напружених відносин, коли Росія неодноразово робила агресивні заяви на адресу Копенгагена», — пояснив Кір Джайлз, експерт із російської армії та автор книги «Війна Росії проти всіх: і що це означає для вас».

За його словами, сюди входить «давня низка ядерних погроз, саме тому, що Данія прагне захищати себе та планує придбати далекобійні високоточні озброєння, які Росія не хоче, щоб у неї були».

Минулого тижня Копенгаген оголосив про закупівлю «далекобійних високоточних систем», підкресливши, що це необхідно для стримування Москви.

«Завдяки цій зброї оборонні сили зможуть уражати цілі на великій відстані та, наприклад, нейтралізувати загрози від ворожих ракет», — заявила Фредеріксен, уточнивши, що може йтися як про ракети, так і про дрони.

У Росії це викликало різке невдоволення. Посол у Данії Володимир Барбін назвав позицію Копенгагена «чистим безумством». Згодом він фактично пригрозив.

«Ніхто і ніколи у світі публічно не заявляв про намір погрожувати ядерній державі. Ці заяви безумовно будуть враховані. Відтепер ми повинні виходити з того, що Данія не лише розглядає можливість прямого військового зіткнення з Росією, але й готується до такого сценарію», — написав Барбін у Telegram.

За словами Каті Бего з Chatham House, Данія, попри віддаленість від Росії, є «однією з найактивніших у протидії російській агресії».

«Є довготривала тенденція: Данія — одна з тих країн, які активно підштовхують решту [союзників по НАТО] до посилення [військової] підтримки», — наголосила вона.

Мета Москви — недовіра та страх

Бего вважає, що Москва може намагатися посіяти сумніви в данському суспільстві, яке переважно підтримує допомогу Україні.

«[Вони] намагаються посіяти недовіру чи розкол у суспільстві. Інші країни, які стали мішенню, також були одними з найактивніших прихильників України, і розташовані поруч із нею. Це найсильніші союзники України, і, як я думаю, це частина більш тривалої стратегії. Ми вже бачили багато подібної активності у Балтійському морі. Тож вибір країн тут явно не випадковий», — пояснила експертка.

За її словами, такі дії «створюють страх» і можуть зробити суспільство «менш готовим підтримувати Україну надалі».

Крім того, це економічно виснажує — адже країнам доводиться використовувати «надзвичайно дорогі ракети» для знищення «дуже дешевих дронів». Подібна ситуація вже була, коли Росія відправила близько 20 дронів до повітряного простору Польщі.

Перевірка реакції НАТО

Експерти припускають, що Москва може тестувати оборонні можливості НАТО.

«Ніхто не сумнівається, що амбіції Росії виходять далеко за межі України. І щоб реалізувати ці амбіції, Росія має знати, чи зустріне вона опір», — зазначив Джайлз.

Хоча офіційної підтвердженої причетності Росії немає, Москва однаково отримує користь — навіть якщо дрони запускали «місцеві хулігани».

«Одна з головних вигод — це краще розуміння можливостей НАТО та окремих країн протидіяти російським операціям, а також готовність реагувати по-справжньому», — сказав експерт із російської армії.

Однак здатність держав швидко реагувати на такі загрози «дуже обмежена».

На думку Джайлза, подібні інциденти допомагають «нормалізувати стан конфлікту», коли «такі дії сприйматимуться як фоновий шум, а не як щось абсолютно неприйнятне».

Бего поділяє цю думку, додаючи, що Росія може «тестувати реакцію, намагаючись з’ясувати, як члени НАТО відреагують».

«У цьому разі йдеться про відносно прості дрони, але [реакція] не мала б надто відмінний вигляд, якби йшлося про серйознішу ескалацію», — підсумувала вона.

До слова, НАТО вирішило посилити свою місію в Балтійському морі та направити туди фрегат протиповітряної оборони та додаткові сили. Це рішення стало прямою реакцією на серію інцидентів у Данії, де вночі поблизу військових об’єктів та критичної інфраструктури були помічені невідомі безпілотники.

Збірна України U-20 з футболу / © УАФ Флора Огілві і Тімоті Вестерберг Осінь. / © unsplash.com Не проходьте повз: як знайти гарні речі з секондгенду, які прикрасять ваш дім / © Credits