Камінь, виявлений 53 роки тому на Місяці, переписує його історію: що відомо

Крихітний камінь під назвою зразок 76535, доставлений астронавтами NASA понад 50 років тому, змінює уявлення про ранні етапи історії Місяця. Також він може змінити уявлення про ранню історію всієї Сонячної системи. Дослідження опубліковано в журналі Geophysical Research Letters, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Місячний камінь не такий, як вважали вчені

Хімічний склад і текстура місячного каменю вказують на те, що він утворився глибоко в корі Місяця на глибині майже 50 кілометрів. Радіоізотопний аналіз показує, що цей крихітний камінь перебував на поверхні Місяця протягом 4,25 мільярда років.

Для того, щоб камені потрапили на поверхню Місяця з такої великої глибини, потрібні потужні удари астероїдів. Раніше вчені вважають, що удар астероїда, який створив найбільший кратер на Місяці, басейн Південний полюс — Ейткен, міг винести на поверхню цей камінь. Але нове дослідження показує, що камінь був винесений на поверхню в іншій частині Місяця, де його і виявили астронавти.

Припущення про те, що басейн Південний полюс — Ейткен є місцем походження зразка 76535 завжди викликало сумніви. По-перше, у каменю не було виявлено ознак того, що він був викинутий в результаті дуже сильного удару. По-друге, басейн Південний полюс — Ейткен і Море Ясності розташовані практично на протилежних сторонах Місяця. Тому вчені не могли пояснити, яким чином камінь з однієї півкулі потрапив в іншу і при цьому не мав ознак ударного нагріву, утворення рубців та інших ознак зіткнення з гігантським астероїдом, який би із силою вирвав його з кори та закинув в іншу частину Місяця.

Місячний камінь переписує ранню історію Місяця

Вчені створили комп'ютерне моделювання зіткнень астероїдів з Місяцем і з'ясували, що зразок 76535 міг виникнути в Море Ясності. Вчені виявили, що потужні удари астероїдів можуть піднімати вгору гірські породи, що залягають глибоко під поверхнею Місяця, і водночас це каміння не зазнає сильного впливу ударної події.

Дослідження показало, що на пізніх стадіях удару по поверхні Місяця, подібного до того, що утворив Море Ясності, утворене дно кратера може руйнуватися, оскільки гаряча кора дає змогу гірським породам переміщатися більш вільно. Таким чином, пояснити відсутність ударного нагріву і рубців на місячному камені можна тим, що він вийшов більш плавно на поверхню через розріджену кору одразу після удару, який утворив Море Ясності.

Якщо зразок 76535 перебував на поверхні Місяця протягом 4,25 млрд років, то це означає, що Море Ясності мало утворитися 4,25 млрд років тому. А це на 300 млн років раніше, ніж припускали вчені.

Якщо ударний басейн Моря Ясності старший, то, можливо, інші ударні басейни на Місяці також більш давні. Це змушує вчених переосмислити те, наскільки швидко остигав Місяць на початку своєї історії і як часто великі зіткнення відбувалися у внутрішній частині Сонячної системи.

Оскільки безповітряну поверхню Місяця часто використовують для калібрування частоти зіткнень у ранній Сонячній системі, будь-яка зміна в хронології зіткнень на Місяці вплине і на хронологію зіткнень у решті частини Сонячної системи. Це також має непрямий вплив на розуміння ранньої історії Землі.

Поки що NASA планує відправити знову астронавтів на Місяць у 2027 році, і вони, можливо, зможуть підтвердити результати дослідження.

Як уже писав Фокус, учені з'ясували можливе походження дивних кіл у космосі, більших за Чумацький Шлях. Нове дослідження припускає, що активність надмасивних чорних дір може створити структури, які видно тільки в радіодіапазоні.

Також Фокус писав про те, що ще одне дослідження припускає, що на Місяці можуть бути величезні поклади платини і металів платинової групи.