Львівський Музей Соломії Крушельницької оцифровує свою унікальну спадщину

У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові (вул. С. Крушельницької, 23) за підтримки Українського культурного фонду триває робота над створенням цифрової платформи, мета якої — збереження та відкриття  для всього світу унікальної спадщини видатної української співачки.

Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини.

Соломія Крушельницька (1872 - 1952 рр.) — ім’я, яке звучить в унісон із найвищими досягненнями світової опери. Її життя і творчість — частина культурного коду України та важлива сторінка європейської музичної історії. Цифрова платформа, яку цими днями створюють у львівському музеї оперної діви, стане віртуальним простором, де оживатимуть голоси епохи, а унікальні документи та артефакти стануть доступними широкій аудиторії.

“Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей”, — зазначає керівник Музею Тарас Демко.

Сьогодні у фондах музею — понад 26 тисяч одиниць збереження: від особистих матеріалів Соломії Крушельницької — до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.

Серед унікальних речей у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові — архівні родинні фото співачки; блузка, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки); платівка фірми «Columbia» із записом українських пісень у виконанні української оперної діви (1928 р.); бронзовий медальйон роботи італійського скульптора Фарнезі із профілем співачки у ролі Саломеї, створений у грудні 1906-го після участі Крушельницької в італійській прем’єрі опери Ріхарда Штрауса; а також інші ексклюзивні артефакти.

“Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури”, — наголошує головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка. — Це вперше особисті архіви видатних українських співаків, композиторів, виконавців-інструменталістів стануть широкодоступними. Ще однією особливістю нашої цифрової платформи буде те, що у ній представлені різні види музейних джерел: фото-, фоно-, речові джерела, образотворчі матеріали, рукописи та інші. В час повномасштабної війни і підвищених ризиків, головне завдання музею — зберегти цінні пам’ятки музичної культури, які зберігаються в музеї”.

“До нашого музею часто звертаються науковці-музикознавці, культурологи, письменники, митці, які цікавляться творчістю Соломії Крушельницької й історією музичної культури України з проханням дозволити їм працювати з фондовими матеріалами, — ділиться керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич. — Діджиталізація фондових матеріалів відкриває нові можливості для їхнього наукового дослідження. Широка доступність цих матеріалів сприятиме популяризації постаті Соломії Крушельницької й інших видатних музичних діячів”.

Майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, а й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. “Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові, і на найвищому рівні культурної дипломатії інтегрує український контекст у світовий”, — додає Тарас Демко.