Помер у лікарні від чисельних осколкових поранень. Згадаймо Дмитра Равніста

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Равніста.

Захисник України Дмитро Равніст 23 квітня 2024 року помер у лікарні від чисельних осколкових поранень. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду та текст електронної петиції на сайті президента України.

Дмитро Равніст народився 26 червня 1999 року у місті Подільськ Одеської області. Навчався у ліцеї № 6 Подільської міської ради Одеської області. Згодом здобув професію електрослюсаря у Державному навчальному закладі «Подільський професійний ліцей».

Проходив строкову військову службу. Після служби працював електриком на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Дмитро був добрим і справедливим, завжди готовим прийти на допомогу. Захоплювався пошиттям шкіряних виробів, цікавився комп’ютерними іграми, мав особливий інтерес до саперної справи. Мріяв про незалежну Україну.

Був учасником АТО.

Дмитро Равніст брав участь в обороні Києва, а згодом боронив територіальну цілісність та суверенітет України на запорізькому та донецькому напрямках

фото: Львівська міська рада

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Брав участь в обороні Києва, а згодом боронив територіальну цілісність та суверенітет України на запорізькому та донецькому напрямках у складі 45-го полку оперативного призначення імені Олександра Красіцького Національної гвардії України.

Дмитро був добрим і справедливим, завжди готовим прийти на допомогу

фото з відкритих джерел

Захисник нагороджений відзнакою президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Ветеран війни», відзнаками Національної гвардії України «За розмінування» ІІ ступеня та «За доблесну службу».

Дмитра Равніста поховали 26 вересня 2025 року на полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі. У захисника залишилися батьки та дружина. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.