Головний пояс астероїдів у Сонячній системі зникає: що відбувається

Більшість астероїдів, які перебувають досить близько до Землі, з'явилися в головному поясі астероїдів, який представляє собою кільце, що обертається навколо Сонця між орбітами Марса і Юпітера. Учені з'ясували, що пояс астероїдів повільно зникає, і розрахували швидкість зникнення маси цієї структури через зіткнення і гравітаційний вплив. Також учені з'ясували, де опиняються викинуті астероїди. Дослідження опубліковано на сервері препринтів arXiv, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Головний пояс астероїдів вважається скупченням каміння, яке так і не перетворилося на планету 4,6 мільярда років тому під час формування Сонячної системи. Гравітаційний вплив Юпітера завадив це зробити. У результаті почали відбуватися руйнівні зіткнення між космічним і камінням. Вважається, що те, що залишилося сьогодні в головному поясі астероїдів, містить лише приблизно 3% маси Місяця, розкиданої на мільйони кілометрів.

Гравітаційні резонанси, тобто області в космосі, де орбітальні періоди астероїдів створюють регулярні взаємодії з Юпітером, Сатурном і навіть Марсом, призводять до дестабілізації орбіт космічних каменів. У результаті астероїди вилітають із головного пояса. Частина з них прямує до Юпітера, а частина — ближче до Землі. Астероїди, які не залишають головний пояс, унаслідок зіткнень повільно перетворюються на метеоритний пил.

Астрономи з'ясували, наскільки швидко відбувається зникнення маси в головному поясі астероїдів. Розрахунки показали, що наразі головний пояс астероїдів втрачає приблизно 0,0088% від тієї маси, яка ще бере участь у зіткненнях. Це може здатися невеликою цифрою, але це значна кількість матеріалу, якщо враховувати величезні часові масштаби еволюції Сонячної системи.

Дослідження показало, яким чином розподіляється втрачена маса, яка спрямовується у внутрішню частину Сонячної системи. Приблизно 20% маси йде у вигляді астероїдів і метеоритів, які іноді перетинають орбіту Землі і навіть входять в атмосферу нашої планети. Решта 80% маси через взаємні зіткнення перетворюються на метеоритний пил, який кружляє навколо Сонця і завдяки йому на Землі іноді після заходу або перед сходом Сонця можна побачити зодіакальне світло.

Розуміння втрати маси поясом астероїдів має прямий стосунок до еволюції Землі. Не всі великі астероїди зникали в минулому в космосі, частина з них ставала камінням, яке падало на Землю.

За слова вчених, приблизно 3,5 мільярда років тому головний пояс астероїдів мав приблизно на 50% більшу масу, а швидкість втрати маси була приблизно в 2 рази вищою. Це збігається з геологічними даними, отриманими на Місяці та Землі, які показують зниження кількості падінь астероїдів за останні кілька мільярдів років.

Хоча головний пояс астероїдів вважається постійним компонентом Сонячної системи, вчені кажуть, що ця структура змінюється і повільно зникає протягом мільярдів років. У майбутньому пояс астероїдів може повністю зникнути.

Як уже писав Фокус, китайські астронавти встановили на станцію "Тяньгун" захист від загрози з космосу. Астронавти КНР вже вчетверте вийшли у відкритий космос у рамках місії "Шеньчжоу-20", яка почалася наприкінці квітня цього року.

Також Фокус писав про те, що через 7 років у Місяць може врізатися великий астероїд і ця подія може завдати шкоди космічним апаратам на навколоземній орбіті. Тому вчені пропонують знищити цей астероїд раніше.