Не тільки чоловіча справа: як жінки долучались до УПА та ким були найвідоміші із них

Однак цього робити не варто, адже в УПА насправді було достатньо багато жінок, які мали там свою роль, функції та значення. Про це пише 24 Канал із посиланням на "Локальну історію".

Хто із жінок був в УПА?

Насправді в УПА було доволі багато жінок. Вони були лікарками, зв'язковими чи виконували іншу роботу. Наприклад, при Романі Шухевичі діяла ціла жіноча група зв'язківиць. Найвідомішою з них є Ольга Ільків. Вона також була провідницею жіночої мережі ОУН Львова. Жінка мала чітку громадянську позицію і ні на крок не відступала від неї і продовжувала свою діяльність, попри небезпеки.

Марія Гаврилів була медсестрою УПА. Вона фактично приєдналась до них після того, як вилікувала рани свого брата. Жінка згадувала, що завжди бракувало бинтів, а уколи вони вчились робити на своїх руках. Лікувати поранених у тих умовах, в яких вони опинились, було дуже складно, проте вони все одно продовжували, адже життя – найвища цінність.

Жінки в русі опору виконували важливі функції / Фото "Локальна історія"

Членкиня націоналістичної організації "Сонце" Дарія Корчак також долучилась до УПА. Вона брала участь у створенні листівок та їхньому поширенні. Часто також антирадянську літературу поширювали жінки. Книги, листівки та газети треба було ховати, тож для поширення потрібна була неабияка майстерність, адже за всіма пильно слідкували.

Марія Пастух, наприклад, передавала таємні записки між військовими. Фактично, жінка забезпечувала комунікацію на найвищому рівні, яка була потрібна для координування дій.

Однак часто не найперше ім'я, яке спадає на думку – Олена Теліга. Вона була непересічною особистістю, поетесою та громадською діячкою. Крім цього, її вважають однією із основоположниць фемінізму, адже у своїй роботі "Якими нас прагнете" вона чітко показує роль жінки. Вона була членкинею УПА, була частиною руху опору. На жаль, вона та її чоловік були розстріляні у Бабиному яру, мовиться у Вікіпедії.

Яка пісня об'єднала українців?

• Пісня "Ой у лузі червона калина" походить від козацької пісні про національно-визвольну війну Богдана Хмельницького та була адаптована у 1913 році режисером Степаном Чарнецьким для вистави у Львові.
• Відомий зачин походить від козацької пісні "Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі", яка розповідає про національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького.
• У 1913 році театральний режисер Степан Чарнецький використав цю козацьку пісню для вистави "Сонце руїни" за п'єсою Василя Пачовського. Він використав текст, що починався словами "Ой у лузі червона калина", а диригент театру Михайло Коссак зробив 12 музичних аранжувань на основі народної мелодії.