/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F2eb2937331b735498b96dbaf5a88a7c9.jpg)
"СЗЧ не через страх": Кухарчук розповів, чому військові залишають частини та позиції
Заступник командира 3-го армійського корпусу Дмитро Кухарчук заявив, що масове самовільне залишення частин і позицій у Збройних силах України свідчить про глибокі системні проблеми, а не лише про індивідуальні страхи чи небажання воювати. Він наголосив, що без структурних змін кількість таких випадків лише зростатиме, а каральні заходи самі по собі не здатні вирішити проблему.
За інформацією з відео Дмитра Кухарчука на YouTube, у ЗСУ зафіксовано приблизно 150 000 випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) та 50 000 випадків самовільного залишення позиції (СЗП). Заступник командира пояснив, що СЗЧ відбувається, коли військовослужбовець залишає частину поза бойовим завданням — наприклад не повертається з відпустки чи лікування, або залишає частину під час відпочинку чи тренувань. СЗП — це залишення позиції під час виконання бойового завдання, що в побутовому вжитку часто називають дезертирством.
Кухарчук виділив кілька ключових системних причин цих явищ. Перша — несправедлива мобілізація. Нерівномірний відбір, велика кількість людей із бронями та відстрочками, які часто виникають не з об’єктивних причин, формує у мобілізованих відчуття несправедливості та запитання "за що я воюю?".
Другою причиною є недостатня бойова підготовка. Лише один полк у сухопутних військах забезпечує новачків готовими до бойових завдань, тоді як більшість поповнень потребує перевчання. Низька оплата інструкторів змушує кваліфікованих сержантів залишатися на фронті замість навчальних центрів, що знижує ефективність підготовки.
Третя проблема — відсутність єдиної ідеологічної стратегії та належної морально-психологічної підтримки. У Міністерстві оборони немає особи, відповідальної за формування моральної доктрини, а психологічні служби здебільшого зосереджені на документації, що не забезпечує роботу з мотивацією та світоглядом особового складу.
Четверта причина — слабка роль сержантської ланки. За словами військового, вона формально існує, але її функції обмежені, а сержанти часто виконують адміністративні завдання, тоді як командири концентрують на собі управлінські функції, які могли б виконувати підлеглі.
П’ята причина — недостатня адаптивність і технологічне відставання. Підрозділи змушені діяти позаштатно через брак оснащення, наприклад, підрозділи БПЛА з’являються у штаті значно пізніше, ніж цього потребує поле бою, що уповільнює прийняття рішень та знижує оперативну гнучкість.
Заступник командира підкреслив, що ці проблеми не стосуються всіх підрозділів, але СЗЧ і СЗП виступають маркером слабких місць в організації, управлінні та забезпеченні. Він також висловив занепокоєння щодо законопроєкту №13260, зазначивши, що каральні заходи не вирішують корінні причини явищ.
На завершення Кухарчук закликав до поетапних практичних змін, які не потребують великих фінансових вкладень: підвищення оплати та ролі інструкторів, реформування сержантської ланки, створення ефективної системи морально-психологічної підтримки та відновлення довіри під час мобілізації. Він підкреслив, що армія, яка не змінюється, приречена на відставання, а перемога є єдиним прийнятним результатом.
Раніше Фокус писав, що, на думку екскомбрига 155-ї бригади ЗСУ "Анна Київська" Дмитра Рюмшина, головною причиною самовільного залишення частин (СЗЧ) у Збройних силах України є недовіра до головнокомандувача Олександра Сирського.
Окрім цього, нещодавно у 125-й бригаді Збройних сил України 24 бійці вирішили самовільно залишити частину, бо їх переводили у штурмовий батальйон.

