Українці не платять за комуналку: чи можна зменшити бюджет на комірне і при цьому не бути в боргах

Українці не сплачують за житлово-комунальні послуги і б'ють рекорди із заборгованості. Станом на вересень 2025 року в Україні відкрито 788 507 виконавчих проваджень через несплату комуналки. Згідно з даними сервісу OpenDataBot, це на 13% більше, ніж у липні 2024-го.

Згідно з даними сервісу, найбільше боржників проживає у прифронтових регіонах:

• Дніпропетровщина — 150 506 (19%);
• Харківщина — 128 217 (16%);  
• Донеччина — 81 536 (10%);
• Полтавщина — 57 605 (7%);
• Запоріжжя — 53 797 (7%).

Найбільші суми заборгованостей припадають на теплопостачання — понад 330 тисяч випадків (42%). Далі йдуть борги за воду (21%), житлове обслуговування (12%), електроенергію та газ.

Соціальний портрет боржника

За статистикою, 56% боржників складають жінки, а найбільше проблем із комунальними платежами мають люди віком 46–60 років (38%). Майже чверть боргів належить громадянам понад 60 років.

Експерт з ЖКГ, тарифів та питань комунального господарства, голова комітету з питань ЖКГ, благоустрою, екології Громадської ради при КМДА Олег Попенко наголошує, що найбільше боргів накопичено саме у регіонах, які межують із зоною бойових дій, де рівень доходів населення критично впав. При цьому планується подальше підвищення тарифів, що лише поглибить кризу з несплати.

Чи можуть примусово стягувати борги і виселяти з житла

Попри воєнний стан, законодавство не звільняє українців від сплати комунальних послуг. Мораторій на стягнення боргів не діє, за винятком територій, де ведуться або велися бойові дії. Для цього мешканець має надати довідку ВПО чи інший документ, який підтверджує відсутність за місцем проживання. 

“В інших випадках постачальник має право звернутися до суду, а після отримання рішення — до виконавчої служби. Арешт рахунків, утримання із зарплати, продаж майна — це реальні наслідки для тих, хто ігнорує сплату комуналки. Водночас, якщо споживач опинився у складних життєвих обставинах, варто домовитися про реструктуризацію боргу — це законна альтернатива примусовому стягненню”, - пояснює адвокатка АО EvrikaLaw Ольга Брус.

Зазначимо, що, згідно ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами і тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Тому, у разі порушення споживачем обов’язку щодо оплати комунальних послуг, компанія-постачальник може стягнути борг в примусовому порядку. 

“Водночас, за невчасну сплату боргу передбачено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних”, - додала у коментарі Фокусу адвокатка АО Verity Group Дарина Старовойтова. 

Щодо виселення з власного житла через борги, то це може статися лише у виняткових випадках, визначених Житловим кодексом України, наприклад, якщо особа самовільно займає приміщення або проживає без правових підстав.

«Мораторій на виселення таких осіб не поширюється, тому вони можуть бути виселені навіть під час воєнного стану», — додає експертка.

Тож борги за комунальні послуги не є підставою для виселення, проте можуть призвести до арешту рахунків або майна.

Як зменшити витрати на комунальні послуги і не потрапити в боргову яму

За порадою юристів, щоби не загрузнути в боргах за комуналку, найкращим виходом буде оформлення субсидії. Адже держава покриває частину вартості комунальних послуг для малозабезпечених родин, пенсіонерів, осіб із низькими доходами.

“Скористайтеся пільгами. Пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани мають право на знижки або повне звільнення від окремих платежів”, - радить адвокатка Дарина Старовойтова і додає, що позбутися накопичення боргів за платіжками допоможе договір реструктуризації. Якщо борг уже є, то можна домовитися з постачальником про поступове погашення без судових рішень.

Важливо Українці можуть отримати фінансову допомогу на оплату комуналки: кому заплатять

А контроль споживання енергоресурсів (встановлення лічильників, утеплення житла, енергоощадні лампи) стане дієвим і простим способом зменшити витрати. Фокус вже писав про це у матеріалі-інструкції“Зігритись без боргів. Скільки коштує опалення та чи реально економити на цих платежах”. 

Зауважимо, що борг за комунальні послуги — це не лише цифра у квитанції, а правовий ризик, який може призвести до арешту рахунків або втрати житла.

Водночас, українське законодавство передбачає соціальні механізми захисту — субсидії, пільги, реструктуризацію. Щоб не потрапити у замкнене коло боргів, важливо вчасно реагувати на проблеми з оплатою і шукати законні способи зменшення навантаження.