У Львові відновили унікальну бібліотеку видань про архітектуру та мистецтво “Візарій”

У Львові відновили унікальний архів архітектурної, мистецької та дизайнерської літератури під назвою “Візарій”, який десятиліттями залишався забутим. Колекція з понад 7000 видань XIX-XXI століть отримала нове життя з сучасним відкритим простором і безоплатною читальною залою, що відкриється 20 жовтня у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики “Порохова вежа”, анонсували на сайті "Візарію".

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений ВІЗАРІЙ (@porokhova.archfond)

Фонд формувався при Львівській спілці архітекторів із кінця 1950-х років і містить книги, журнали, каталоги та альбоми, присвячені архітектурі, дизайну, мистецтву й культурі. Його відновили та частково зацифрувати за підтримки Українського культурного фонду.

Серед найцінніших видань — альбом креслень Віденської опери 1885 року, журнал Menorah про єврейську культуру 1925–1932 року, туристичний гід Oxford City and University 1893 року, книга Tokyo 1937 року з кольоровими ілюстраціями столиці Японії та французький архітектурний альманах Matériaux et Documents d'Architecture et de Sculpture. Найстарішим примірникам близько 200 років.

“Візарій” працюватиме як читальна зала без абонементної видачі. З 20 жовтня також відкриється онлайн-каталог з можливістю перегляду зацифрованих матеріалів і пошуку за тематикою, часом чи мовою. Вхід вільний.

“Ми зрозуміли, що це вже не бібліотека і не архів, а щось більше — простір, де можна досліджувати й надихатися. Тому й назвали його “Візарій””, — розповіла директорка “Порохової вежі” Ангеліна Єфименко.

У “Вежі” наголошують, що простір не функціонує як коворкінг і має обмежену місткість. Проте, для широкої публіки буде організована відкрита програма, що включатиме воркшопи, лекції, дискусії та огляди найцікавіших книг із фонду.

Однією з перших заплановано провести воркшоп-резиденцію для студентів, які створюватимуть футуристичні концепції відбудови українських міст на основі видань фонду. У публічній програмі також — зустрічі з відомими архітекторами й культурними діячами, зокрема Акімом Галімовим та Павлом Гудімовим.

“Якщо ти досліджуєш архітектуру чи дизайн — це місце для тебе. Ми створили простір, у якому самі хотіли б працювати”, — каже координаторка проєкту Олександра Старцева.

У статті “Книжковий ринок України: зростання всупереч усьому” генеральний директор видавництва Bookchef Олександр Кірпічов зазначає, що попри військові та економічні виклики, книжковий ринок України демонструє парадоксальне зростання, завершивши 2024 рік із доходом видавців близько 8 мільярдів гривень — плюс 31%.