Кремль швидко адаптується: як Росія перетворила невдачі на нову стратегію війни

Історія російського вторгнення до України — це історія нездійснених очікувань. Спочатку НАТО вважало Росію нестримною силою, потім спостерігачі помилково повірили, що російська армія близька до краху. Зараз, щоб зрозуміти стан справ, політики повинні визнати ключовий фактор: Москва зробила глибокі уроки зі своїх невдач і систематично адаптувала свою військову та виробничу стратегію.

Про це пише Foreign Affairs.

Інституціоналізація навчання та нові сили

Починаючи від 2022 року, Росія розгорнула складну екосистему навчання, яка об'єднала військово-промисловий комплекс (ВПК), дослідницькі установи, університети та військовослужбовців. Це призвело до інституціоналізації бойового досвіду та переорієнтації виробництв на потреби воєнного часу.

Ключові зміни та адаптації:

• Безпілотники (БпЛА): Росія перетворила свою слабкість у сфері дронів на зону сили. Розроблено нові тактичні рішення для пошуку та знищення українських позицій, що забезпечило росіянам перевагу в цій сфері.

• Озброєння і тактика: створено досконаліші ракети та надійніші бронетанкові системи. Нові тактичні рішення закріплені в навчальних програмах і бойових статутах.

• Децентралізація: молодшим командирам надано більшу свободу для планування на місцях.

Як результат, російська армія перетворюється на силу, здатну не лише розвиватися під час поточної війни, а й готуватися до майбутніх високотехнологічних конфліктів.

Створення навчально-промислового комплексу

На початку вторгнення російські підрозділи адаптувалися імпровізовано: встановлювали захисну броню на техніку, освоювали нове маскування та обмінювалися порадами через соціальні мережі. Хоча таке навчання “від людини до людини” є першим етапом, воно часто втрачається.

Коли Кремль усвідомив, що війна затягнеться, він розпочав систематичну роботу з інституціоналізації цих уроків:

• Збір даних на передовій: 2022 року військові направили штабних офіцерів і дослідників на передові командні пункти. Вони спостерігали за боями, вивчали журнали командирів та опитували особовий склад.

• Створення звітів: на основі цих даних складалися аналітичні звіти про “отримані уроки” (lessons learned), які передавалися до штабу в Ростові, Генштабу, військових академій, оборонних компаній та дослідницьких установ.

• Комісії та семінари: в Москві діють понад 20 комісій, які займаються впровадженням рекомендацій. Досвід поширюється через бюлетені, семінари та конференції.

• Спільне навчання: регулярно проводяться семінари за участю солдатів, командирів усіх родів військ (ВПС, Сухопутні війська, РЕБ) та представників оборонної промисловості. Наприклад, проводяться тренінги з виявлення і знищення українських БпЛА або інтеграції дронів в артилерійські удари.

Ці заходи допомогли Росії стабілізувати лінію фронту та витримати український контрнаступ 2023 року.

Перезапуск ВПК

Протягом першого року вторгнення Україна отримувала “допомогу” від самої російської техніки: вона масово виходила з ладу через недбале обслуговування, виробничі дефекти та конструктивні недоліки.

Найяскравішим прикладом стала техніка радіоелектронної боротьби (РЕБ). Перевірки виявили дефекти у 30% систем. За даними видання “Військова думка”, 60–70% відмов російських систем РЕБ 2022–2024 років були спричинені несправностями обладнання і лише 30–40% – вогнем ЗСУ.

Росія усвідомила критичну відсталість ВПК і розпочала рішучі кроки для прискорення інновацій, що колись гальмувалися застарілими правилами та бюрократією.

• Прискорення R&D: Міністерство оборони пом'якшило правила, щоб скоротити терміни досліджень і розробок.

• Зворотний зв'язок з фронту: оборонні компанії почали відправляти промислових фахівців на окуповані території для ремонту техніки, вивчення її характеристик та збору звітів (повторюючи досвід війни в Сирії).

• Інтеграція цивільної сфери: запущені програми з інтеграції цивільних університетів і дослідницьких центрів у національні оборонні зусилля. Покращилася взаємодія військових та цивільних інженерів на випробувальних полігонах.

• Підтримка стартапів: Міністерство оборони (за участі міністра Андрія Білоусова) налагодило зв'язки між оборонними стартапами і великими державними компаніями. Це дозволило стартапам швидко зайняти свою нішу та постачати продукцію військовим.

• “Рубікон”: створення Міністерством оборони елітного підрозділу “Рубікон” для дослідження та експлуатації БпЛА, який експериментує з новою тактикою, стандартизуючи її для інших підрозділів.

Ці зміни дозволили Росії скоротити технологічну перевагу України та випускати нові й модифіковані системи, що краще підходять для умов війни.

Це пояснює, чому Україні стало складніше атакувати російські командні пункти та склади. Російські удари стають масштабнішими і складнішими, що вимагає від партнерів України інвестувати більше в засоби ППО та системи РЕБ, а від України — розвивати ракети великої дальності.

Адаптація як виживання: висновки про трансформацію армії РФ

Російська армія, яка на початку вторгнення 2022 року недооцінила волю України та потерпала від проблем з обладнанням і командуванням, перетворилася на організацію, що невпинно навчається.

Російські військові тепер не просто адаптуються на передовій; вони систематично збирають, аналізують та інституціоналізують бойовий досвід у всій системі оборони. Це робиться з чітким усвідомленням того, що характер війни змінився, і це вимагає кардинальної реформи армії та підготовки до повоєнного періоду.

Фактори, що гальмують Москву

Незважаючи на амбітні плани, Кремль стикається з низкою критичних обмежень, які ускладнять повну реалізацію його цілей:

• Санкційний бар'єр. Міжнародні санкції залишатимуться серйозною перешкодою для стабільного фінансування, доступу до критично важливих компонентів і виробництва першокласного озброєння.

• Традиційні проблеми. Ефективність армії все ще буде обмежена такими традиційними слабкостями, як низька дисципліна особового складу та фінансово виснажливі програми закупівель.

НАТО під загрозою: необхідність діяти

Москва висловлює занепокоєння, що США та Європа можуть вивчити її нову тактику, особливо щодо дронів, і розробити ефективні контрзаходи. Це занепокоєння має стати закликом до дії для НАТО.

• Нерівномірний прогрес. Поки Росія систематизує свій досвід, прогрес у країнах НАТО залишається розрізненим і непослідовним, не призводячи до кардинальних змін у програмах підготовки чи планах закупівель.

• Спільний досвід. Оскільки Росія передає свої військові знання автократичним партнерам, Захід повинен приділяти цьому більше уваги.

• Вимога часу. Щоб не відстати, Вашингтону та європейським столицям необхідно терміново прискорити аналіз війни в Україні, адаптуватися та наростити закупівлю БпЛА.

Як підсумовує видання, російські збройні сили треба оцінювати реалістично: вони недосконалі, але стійкі. Їхні структурні проблеми існують, але процес їхнього навчання невпинний. Війна формує армії, і Росія готується до нового способу ведення бойових дій.

Переможець "Євробачення-2024" Nemo / © Associated Press Як засолити гриби Кадр з анімації RAD J131346.9+500320. Фото: RAD@home Astronomy Collaboratory (Індія). Міла Єрємєєва і дружина та донька Юрія Ткача / © instagram.com/mila.eremeeva