Рада прийняла закон про Національну установу розвитку. Як функціонуватиме «банк банків»

Сьогодні, 08 жовтня 2025 року, Верховна Рада остаточно затвердила законопроєкт № 4586-IX  «Про Національну установу розвитку», після чого він готується на підпис президента. Новий закон створює для України інституційний механізм, який має займатися стратегічним розвитком у ключових секторах: інновації, інфраструктура, регіональний розвиток та інші проєкти державної ваги. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на картку законопроекта.

За задумом Національна установа розвитку стане «магістральним» центром», який координуватиме і реалізовуватиме пріоритетні ініціативи.

Один з ініціаторів законопроєкту народний депутат Данило Гетманцев розповів, що документ спрямований на низку економічних процесів, зокрема:

• вирішення проблем з фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику;
• залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти;
• підтримку передусім малого та середнього підприємництва, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку.
• окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб (в тому числі і фізичних), які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через кризу, недосконалість ринкових механізмів чи інші обставини.

«Національна установа розвитку (НУР) – це державна спеціалізована інституція зі статусом «банку банків» та чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни», – підкреслив Гетманцев.

НУР, як нова інституція зможе об’єднати розрізнені програми розвитку під єдиним управлінням, залучати міжнародні кредити, гранти, інвестиції у масштабні державні проекти, стати центром для довгострокового планування та прогнозування розвитку економіки, а також координувати відбудову деокупованих територій після війни.

Національна установа розвитку отримає широкий перелік функцій, серед яких надання фінансових послуг (у тому числі кредитів і гарантій) через партнерські установи – банки або інші фінансові організації, адміністрування державних і місцевих програм розвитку, супроводження міжнародних проєктів і програм допомоги,  проведення аналітичних досліджень, стратегічного прогнозування, розроблення рекомендацій для уряду та залучення інвестицій і надання послуг на платній основі.

Закон містить положення, які запускають програму страхування військових ризиків у прифронтових регіонах. Також він покращує діяльність Експортно-кредитного агентства, зокрема страхування та перестрахування, в тому числі від воєнних та/або політичних ризиків, кредитів українських суб’єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

Національна установа розвитку зможе залучати кошти у декілька способів:

• у формі кредиту та факторингу від надавачів фінансових послуг, які мають право надавати послугу з надання коштів та банківських металів у кредит або послугу з факторингу;
• у будь-якій формі від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, організацій міжнародного співробітництва та розвитку (зокрема, банків розвитку) та учасників Національної установи розвитку;
• шляхом проведення операцій з фінансовими інструментами (крім депозитних та ощадних сертифікатів банку) відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»;
• у формі благодійного внеску, пожертви, гранту, безповоротної фінансової допомоги, міжнародної технічної допомоги у визначеному законодавством України порядку.

Національна установа розвитку може бути створена вже після підписання законопроєту президентом.

За документ проголосували 243 народні обранці. Його метою є встановлення ефективної системи забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування в Україні, створення кадрового резерву на посади голів районних державних адміністрацій та визначення вимог до кандидатів, які претендують на включення до кадрового резерву.