MY.UAНовини
З картинками
Текстовий вигляд
uk
УкраїнськаРосійська
8 жовтня, середа
Що робити із вулицями Гоголя, Каразіна, Мечникова, Пирогова? Інститут національної пам’яті поставив крапку
Що робити із вулицями Гоголя, Каразіна, Мечникова, Пирогова? Інститут національної пам’яті поставив крапку

Що робити із вулицями Гоголя, Каразіна, Мечникова, Пирогова? Інститут національної пам’яті поставив крапку

Український інститут національної пам’яті оприлюднив перелік осіб, які підпадають під винятки і не містять символіки російської імперської політики. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу УІНП.

Переліки складаються на підставі фахових висновків експертної комісії та інституту, що були надані з власної ініціативи або за зверненнями органів влади, юридичних осіб і громадян. «Вони не є вичерпними і будуть доповнюватися новими даними про осіб та події періодів Московського царства, Російської імперії, Російської держави, РСФРР, СРСР та сучасної Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.

Основною метою оприлюднення переліків є сприяння органам місцевого самоврядування під час реалізації закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а також ознайомлення громадськості.

Перелік осіб не містять символіку російської імперської політики

Айвазовський Іван Костянтинович1817–1900російський художник вірменського походження
Аркас Микола Миколайович1853–1909композитор, поет, фольклорист, культурно-освітній та громадський діяч, історик
Бенардос Микола Миколайович1842–1909український винахідник грецького походження, творець дугового електрозварювання
Боровиковський Володимир Лукич1757–1825український та російський маляр, живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795)
Брюллов Карл Павлович1799–1852російський художник, представник класицизму та романтизму.  Був одним з найактивніших організаторів викупу Шевченка з кріпацтва, а також був вчителем Тараса Шевченка, Івана Сошенка, Дмитра Безперчого в Академії художеств
Вакуленчук Григорій Микитович1877–1905уродженець Житомирщини, унтерофіцер Чорноморського флоту, один з керівників повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» у 1905 році. Він загинув у перший день повстання від смертельного поранення. Його похорон в Одесі перетворився на масштабну демонстрацію проти російського самодержавства
Врубель Михайло Олександрович1856–1910видатний художник-символіст з польським корінням, чия творчість мала значний вплив на розвиток модерну в Україні
Верховцев Олександр Аполлонович1837–1900російський інженер-залізничник, керівник Катерининської залізниці (нині Придніпровська залізниця)
Герцен Олександр Іванович1812–1870російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, громадський діяч, прихильник ідеї державної незалежності України
Гоголь Микола Васильович1809–1852письменник українського походження, найвизначніший представник «української школи» російської літератури, збирач українського фольклору
Даль Володимир Іванович1801–1872російський письменник та учений
Данилевський Григорій Петрович1829–1890український та російський письменник, публіцист, чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор художніх творів і наукових праць з минулого України
Дерібас Осип Михайлович (справжнє ім’я Хосе (Хосеп) де Рібас і Бойонс)1751–1800російський адмірал, з 1794 р. флотський, армійський і цивільний начальник у Хаджибеї (перейменованому в Одесу), сприяв розбудові порту і міста Одеси
Докучаєв Василь Васильович1846–1903російський природознавець, основоположник генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії; у 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини, ініціатор складення ґрунтових карт губернії та створення природничо-історичного музею у Полтаві 
Засядько Олександр Дмитрович1779–1837український фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет,  Конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї
Каразін Василь Назарович 1773–1842український та російський вчений, винахідник, громадський діяч, автор проєктів ліберальних реформ державного устрою, засновник Харківського університету (1805)
Кибальчич Микола Іванович 1853–1881видатний український винахідник і інженер-конструктор, який створив проєкт першого у світі реактивного літального апарата. Був активним членом організації «Народна воля» і безпосередньо брав участь у замаху на російського імператора Олександра II, за що був страчений
Кішка Петро Маркович (відомий як матрос Кішка)1828–1882уродженець Поділля (сучасна Вінницька область), моряк Чорноморського флоту, учасник Кримської війни 1853–1856 років. Особа, що не займала керівних посад в органах влади чи військових формуваннях Російської імперії
Кобле Томас (Фома Олександрович Кобле)1761–1833генерал-майор російської армії, градоначальник Одеси. Перебуваючи на посаді коменданта Одеси, він керував боротьбою з епідемією чуми. Втілював нові підходи в розвитку сільського господарства на півдні України
Короленко Володимир Галактіонович1853–1921російський письменник та громадський діяч
Крамський Іван Миколайович1837–1887художник-портретист українського походження, теоретик образотворчого мистецтва, академік живопису
Купрін Олександр Іванович1870–1938російський письменник та журналіст. Обстоював ідею «автономності народів, що входять до складу російської держави» 
Ланжерон (Луї Олександр Андро де Ланжерон)1763–1831градоначальник Одеси (1815–1820), перетворив місто на порто-франко (вільний порт), що сприяло стрімкому економічному розвитку та становленню Одеси на великий торговельний центр. Ланжерон також сприяв розвитку міста як культурного та наукового осередку, заснувавши Рішельєвський ліцей і Ботанічний сад
Леванідов Андрій Якович?–1802російський воєначальник, намісник Слобідської України, збирач української старовини і меценат (по ньому лишився т. зв. Андрія Леванідова Малоросійський літописець, укладений на початку 1790-х рр.). Протегував українському історикові Архипу Худорбі та композиторові Артему Веделю
Лєсков Микола Семенович1831–1895російський письменник і публіцист. Його життя та творчість тісно пов’язані з Україною, де він жив і працював у Києві протягом тривалого часу. Лєсков глибоко вивчав українську мову та культуру, що відобразилося в багатьох його творах, де часто зустрічаються українські мотиви, персонажі та народний колорит
Лисянський Юрій Федорович1773–1837видатний український мореплавець, географ і капітан 1-го рангу, один із керівників навколосвітньої експедиції 1803–1806 років. Його праці стали цінним внеском у світову географічну науку та історію мореплавства
Маразлі Григорій Григорович1831–1907міський голова Одеси. Перебуваючи на цій посаді протягом 16 років (1878–1895), він перетворив місто на процвітаючий культурний та економічний центр. За його керівництва було збудовано водогін, проведено електричне освітлення, розвинено кінний трамвай та засновано численні освітні й культурні заклади, на що він часто витрачав власні кошти
Мацієвич Левко Макарович1877–1910видатний український інженер-кораблебудівник, один із перших українських авіаторів та піонерів світового повітроплавання
Мечников Ілля Ілліч1845–1916український, російський та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи
Мокрицький Аполлон Миколайович1810–1870український живописець і педагог
Мясоєдов Григорій Григорович1834–1911російський і український живописець
Мясоєдов Іван Григорович1881–1953український художник, графік та представник модернізму, тісно пов'язаний із Полтавою, де він провів значну частину свого життя та творчості
Некрасов Микола Олексійович1821–1878російський письменник та публіцист, особа, що не глорифікувала російську імперську політику
Немєшаєв Клавдій Семенович1849–1927російський інженер-залізничник, державний діяч; на посаді начальникаа Південно-Західної залізниці сприяв швидкому розвиткові залізничного транспорту в Україні, заснував школу для дітей залізничників у Києві, а також технічні училища в Києві та Одесі
Нестеров Петро Миколайович1887–1914видатний український авіатор, який вважається основоположником вищого пілотажу. Він увійшов в історію як перша людина у світі, що, 9 вересня 1913 року над Києвом, виконала «мертву петлю» (повну повітряну петлю) на літаку. Менш ніж за рік, під час Першої світової війни, він також здійснив перший в історії повітряний таран, під час якого загинув
Новосельський Микола Олександрович1818–1892видатний український лікар, громадський діяч і мер Одеси (1867–1875), який вважається одним з основоположників курортного лікування на Півдні України. Завдяки його зусиллям і медичним знанням було засновано перші грязелікарні на Хаджибейському лимані. Новосельський також відіграв ключову роль у будівництві Одеського водогону, що стало важливим кроком у перетворенні міста на великий лікувальний та відпочинковий центр
Пирогов Микола Іванович1810–1881російський учений, хірург та анатом, засновник військово-польової хірургії, педагог і громадський діяч
Павлов Іван Петрович1849–1936російський фізіолог, автор наукових праць про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник російської фізіологічної школи
Попов Олександр Степанович1859–1906російський винахідник і фізик в сфері електротехніки, педагог
Прахов Адріян Ві́кторович1846–1916мистецтвознавець, археолог та художній критик, професор, керівник групи художників, що здійснювала розпис Володимирського собору в 1884–1896 роках. Відомий археологічними дослідженнями пам'яток архітектури
Рішельє Еммануїл Йосипович (справжнє ім’я Арман Емманюель Софій Септіманій де Віньєро дю Плессі, герцог д’Егійон, герцог де Фронсак, герцог де Рішельє)1766–1822французький та російський державний та військовий діяч, міністр закордонних справ і Прем’єр-міністр Франції, перший градоначальник Одеси
Рилєєв Кіндрат Федорович1795–1826російський поет, учасник повстання декабристів, прихильник ідеї національного визволення України
Рєпін Ілля Юхимович1844–1930російський та український художник, серед найвідоміших творів якого картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
Сажин Михайло Макарович1818–1887російський та український маляр і графік. Виконав аквареллю і сепією низку краєвидів і архітектурних споруд Києва.
Соловцов Микола Миколайович1857–1902видатний український і російський актор, режисер і театральний діяч. Уродженець Полтави, засновник і художній керівник знаменитого театру «Соловцов» у Києві, який діяв з 1891 по 1902 рік. Цей театр став одним із провідних культурних осередків міста. 
Ушинський Костянтин Дмитрович1823–1871російський педагог і правознавець українського походження, один із засновників педагогічної науки та народної школи в Російській імперії
Фабр Андрій Якович1789–1863цивільний губернатор Катеринославської губернії 1847–1857), автор проєкту розвитку кам’яновугільної промисловості підпорядкованої губернії, зробив значний внесок у благоустрій Катеринослава (нині м. Дніпро), зокрема, його інфраструктури, а також у розвиток наукового дослідження та культурного розвитку південної України
Фалєєв Михайло Леонтійович1730–1792з кінця 1780-х років брав активну участь у розбудові Миколаєва, зокрема керував будівництвом Адміралтейського собору, кадетського корпусу, магазинів, канатних заводів, вирішенням питання водозабезпечення міста
Чехов Антон Павлович1860–1904російський письменник та драматург українського походження, реформатор театру, життя і творчість якого були тісно пов’язані з Україною
Ціолковський Костянтин Едуардович1857–1935вчений-винахідник, один з основоположників теоретичної космонавтики
Щепкін Михайло Семенович1788–1863видатний український і російський актор, який вважається основоположником сценічного реалізму в російському театрі. Щепкін був близьким другом Тараса Шевченка

До слова, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 13273 про засади державної політики національної пам’яті українського народу.

Джерело матеріала
ГЛАВКОМ ГЛАВКОМ
loader
loader