Чому після виборів у Молдови з’явилися реальні шанси на деокупацію Придністров’я

Чинна влада у Кишиневі готується до об'єднання Молдови.

Наразі є лише непрямі докази цього – але примітно, що у питанні грошей (планування інвестицій тощо) Кишинів прораховує варіант, за якого центральна влада скоро контролюватиме обидва береги Дністра.

А від публічних заяв про це влада утримується.

Украй важливо те, що бізнесова частина влади Придністров'я не опирається об'єднанню – і цілком може стати його рушійною силою.

А зима 2025-26 року, як очікується, додатково закріпить незворотність цього процесу.

Про те, що дає Кишиневу сподівання на вирішення 35-річної придністровської проблеми, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Придністров'ю готують деокупацію.

Що дає підстави чекати на швидке об'єднання Молдови.

Далі – стислий її виклад.

У Кишиневі всерйоз обговорюють порядок дій у разі, якщо реінтеграція Придністров'я перейде у практичну площину.

Нещодавно депутатка від партії влади, глава євроінтеграційного комітету Іна Кошеру визнала в інтерв'ю "Євро.

Правді", що в уряді розробили план інтеграції Придністровʼя, але документ не є публічним.

Насправді те, що відбувається зараз навколо Придністров'я та має привести його під контроль Кишинева, не є чимось принципово несподіваним.

"Європейська правда" описувала цьогорічний сценарій та причини, які до нього призведуть, в опублікованій рік тому детальній статті "Як ліквідувати Придністров'я".

Єдине, що неможливо було спрогнозувати з певністю – це те, коли саме почнеться втілення цього сценарію.

Та у Росії запустили його вже від 1 січня 2025 року, скориставшись завершенням газового транзиту через українську територію.

Для окупаційної адміністрації найболючішим стало те, що без газу "завалилася" уся економіка регіону.

Зупинка газової допомоги з РФ обнулила бюджет Придністров'я.

Кремль використав енергетичну кризу для економічного тиску на проєвропейський уряд Молдови.

Байдуже, що "свої" у Придністров’ї замерзали.

Важливо, що це допомогло підняти ціни на енергоносії і у Кишиневі і посилило невдоволення людей.

У лютому Кремль погодився знову безкоштовно постачати газ в окупований регіон – через посередників.

Але набагато менше та за умови, щоби вироблена на ньому електрика не йшла до Молдови (тобто щоб тиск на Кишинів не зменшився).

На додачу важель впливу з’явився і в Кишинева після того, як Україна припинила з 1 січня цього року транзит російського газу своєю територією.

Після закриття українського транзиту газ може потрапити до Придністров'я лише територією Молдови, і Кишинів вирішив скористатися цим на повну.

Там у рамках кількох пакетів домовленостей висунули Тирасполю низку умов – політичні і економічні.

Усі попередні місяці сторони займалися імітацією, а після парламентських виборів, які пройшли на початку жовтня, Молдова нагадала Тирасполю про своє право запровадити обмеження.

Нинішня "газова криза", що почалася у Тирасполі з 1 жовтня, проходить у м'якій формі.

Але запитання про те, як пройти зиму і які сюрпризи чекають під час опалювального періоду, досі лишається без відповіді.

Ризик можливої блокади зі сторони Молдови зробить Тирасполь більш готовим до компромісу.

Більш того, "головний бізнесмен" Придністров’я Віктор Гушан також може посприяти воз’єднанню Молдови.

Зараз він опинився перед цілком очевидним вибором.

Або Гушан допомагатиме Росії утримувати у її зоні впливу, регіон, який продовжує рухатися нинішньою траєкторією, тобто до неуникної катастрофи – і у підсумку найімовірніше втрачає все.

Або домовляється з Кишиневом про певний "діл", за якого "Шериф" втрачає частину майна як незаконно приватизованого, але частину своєї імперії зберігає, і стає легальним шанованим бізнесменом у об'єднаній Республіці Молдова, яка рухається до членства у Європейському союзі.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Придністров'ю готують деокупацію.

Що дає підстави чекати на швидке об'єднання Молдови.