У Франції відкрили стелу з іменами загиблих журналістів, серед яких Вікторія Рощина

У французькому місті Байє 9 жовтня відкрили стелу Меморіалу репортерів Байє 2025 року у присутності родин та близьких 73 журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов'язків з 1 червня 2024 року до 1 червня 2025 року.

Деталі: Стелу відкрили в рамках 32-ї церемонії вручення премії Байє Кальвадос-Нормандія воєнним кореспондентам.

Особливу шану віддали палестинським журналістам, які загинули в Газі, викарбувавши послання: "На згадку про безпрецедентну трагедію.

Усім журналістам, загиблим у Газі".

Генеральний директор RSF Тібо Бруттен, відкриваючи меморіал, заявив, що "ще сімдесят три імені викарбувані на мармуровій стелі Меморіалу репортерів у Байє".

"Вони були вбиті за те, що інформували нас про змову між владою та організованою злочинністю в Мексиці, про монархістські заворушення та їх придушення в Непалі, про масштабне російське вторгнення в Україну та про злочини, скоєні ізраїльською армією проти палестинського населення", - сказав він.

На білому мармурі викарбували імена 73 журналістів, які віддали своє життя під час виконання своїх професійних обов'язків у Палестині, Україні, Мексиці та інших країнах.

Фото Наталі Садикової.

На стелі також є ім'я української журналістки Вікторії Рощиної, яка з 2023 року була в російському полоні, де внаслідок катувань та нелюдського поводження загинула у 2024 році.

Серед убитих медійників у списку є також казахстанський опозиційний журналіст Айдос Садиков, на якого вчинили замах 18 червня у Києві.

Його дружина Наталія Садикова виступила з промовою, в якій розповіла обставини убивства.

Пряма мова Садикової: "Мій чоловік, казахський журналіст і політичний біженець Айдос Садиков, був застрелений 18 червня 2024 року в центрі Києва.

Кілер зі спецслужб Казахстану вистрілив Айдосу в скроню — на моїх очах.

Він стікав кров'ю, а я нічим не могла допомогти.

Ще тринадцять днів Айдос із простреленою головою боровся за життя в реанімації.

2 липня його не стало.

Айдоса Садикова вбив диктаторський режим президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва.

Вбив — за правду.

Казахи називають Айдоса батиром — народним героєм.

Він боровся з несправедливістю словом — і за це його вбили".

"Поруч — ім'я Вікторії Рощиної, відважної української журналістки, яку закатували в російському полоні.

Ми маємо не просто пам'ятати імена, викарбувані на цьому камені.

Ми зобов'язані боротися далі.

Бо якщо ми замовкнемо — переможуть убивці, такі як Токаєв і Путін".

Передісторія:.

Росія затягувала повернення тіла Вікторії Рощиної: його вдалося репатріювати лише у лютому 2025 року.

В Офісі генпрокурора повідомили, що на тілі Рощиної виявили численні сліди катувань і жорстокого поводження: садна, крововиливи, зламане ребро, ознаки застосування електроструму.

Слідча група підтвердила: тіло привезли в Україну після розтину, проведеного на території Росії.

Журналісти дізналися від співрозмовників у силових відомствах, що росіяни віддали тіло без частини внутрішніх органів – головного мозку, очних яблук та частини трахеї.

Міжнародний експерт-патологоанатом вважає, що це могло бути спробою приховати справжню причину смерті, зокрема удушення.

8 серпня з Вікторією попрощалися у Києві.

Журналісти "Слідство.Інфо" дізналися, що Рощина померла 19 вересня 2024 року в СІЗО міста Кізел Пермського краю Росії.