Американські компанії стрімко нарощують виробництво протиракет для Patriot: як це пов'язано з Україною

На тлі затяжної війни в Україні, нестабільності на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні, світовий попит на ракети системи ППО Patriot рекордно зростає. З огляду на це американські оборонні гіганти стрімко нарощують виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3.

Про це пише "Мілітарний". Видання наводить приклади сум контрактів таких провідних виробників, як Boeing та Lockheed Martin.

Boeing та Lockheed Martin отримали мільярдні контракти

Так, компанія Boeing нещодавно уклала кілька великих контрактів на виготовлення голівок самонаведення для перехоплювачів Patriot PAC-3. Їхня загальна вартість оцінюється приблизно у 2,7 млрд доларів.

Згідно з умовами контрактів, Boeing має поставити понад 3 000 таких голівок до 2030 року зі швидкістю до 750 одиниць на рік.

Також у Boeing повідомили, що компанія встановила нові виробничі рекорди й планує до кінця вже цього року поставити від 650 до 700 голівок самонаведення.

Інший ключовий виробник ракет-перехоплювачів PAC-3, компанія Lockheed Martin, отримала контракт на майже 2 000 ракет загальною вартістю 9,8 млрд доларів.

Хто саме є кінцевим замовником цієї кількості ракет наразі невідомо. Однак найімовірніше, закупівлі здійснюються не лише Сполученими Штатами, а й країнами Азії, Європи й Близького Сходу.

Попит на PAC-3 зріс також через війну в Україні

Видання зазначає, що частина замовлень може бути пов’язана з Україною. Адже країни-члени НАТО проводять масштабні закупівлі ракет для Patriot в межах програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).

Що передбачає програма PURL

Угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List, тобто перелік пріоритетних вимог для України) було укладено між США та НАТО 14 липня 2025 року. Її суть полягає у відправленні американської зброї для Сил оборони України коштом європейських країн-членів Північноатлантичного альянсу.

Міністр оборони України Денис Шмигаль у вересні заявляв, що участь у фінансуванні PURL на той час брали 11 країн. Серед них – Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Бельгія, Литва, Латвія, Естонія, Люксембург.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня анонсував, що до ініціативи приєднаються ще сім учасників.