Міністри оборони НАТО зібралися у Брюсселі: які заяви вони зробили та що говорили про Україну

Про це у штаб-квартирі НАТО заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс. За його словами, кошти спрямують на виробництво розвідувальних і ударних дронів.

Кілька днів тому я оголосив про 200 мільйонів підтримки. Сьогодні я повідомлю про ще один пакет на 90 мільйонів євро,
– сказав він.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен під час спілкування з журналістами в штаб-квартирі НАТО пояснив, що отримання його країною нових винищувачів F-35 не означає, що передача F-16 Україні відбудеться миттєво.

F-16 дійсно потраплять до вашої країни, але ми ще не підтвердили їхню готовність до використання. Потрібно пройти навчання, і це займає місяць. Тому коли літаки прибувають, це не означає, що вони одразу відправляються в Україну. Але всі F-16, які ми обіцяли, – вони всі будуть у вашій країні. Тут немає жодних сумнівів,
– заявив він.

За словами міністра оборони Бельгії Тео Франкена, країни НАТО дійсно обговорюють нові правила, які б дозволили легше збивати російські літаки та дрони в разі порушення ними повітряного простору Альянсу. Йдеться також і про протидію кораблям тощо.

Так, одна з тем обговорення – це як ми можемо ефективніше реагувати на дрони і бути більш гнучкими, коли йдеться про російську агресію в нашому повітряному просторі. Це правда. І це також стосується правил. У деяких країн є власні правила. У Бельгії – ні. Ми повністю інтегровані в НАТО. Тому для нас рішення ухвалює офіцер НАТО. Але є країни зі своїми правилами – наприклад, Польща, та багато інших. Це також питання суверенітету, тож обговорення непросте,
– сказав він.

Стратегічна дилема – це не менше війни або більше війни. Стратегічна дилема – це більше болю або менше болю. Тож поки Росія не відчує, що вона зазнає наслідків через свою агресивну війну, яка підриває її здатність розширювати свою військову міць, до того часу все інше – лише розмови,
– пояснила міністерка оборони Литви Довіле Шакалєнє.

Міністр оборони США Піт Гегсет на спільному виступі з Рютте перед зустріччю міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі висловив очікування, що більше країн зроблять ще більше пожертв в ініціативу PURL і купуватимуть більше, аби забезпечити Україну і привести цей конфлікт до мирного завершення.

Я також хочу відзначити – це історичний момент і для багатьох інших речей, які відбуваються завдяки тому, що президент зміг зробити в Газі й на всьому Близькому Сході. Я думаю, що світ бачить, що ми маємо президента миру, який прагне цього миру, підтримуючи тих, хто стоїть разом зі Сполученими Штатами та виступає за мир – саме це ми побачили там. І я сподіваюся, що ми зможемо побачити те саме в Україні. Отже, це є фокусом наших зусиль,
– додав Гегсет.

Міністр оборони Пол Йонсон на питання про збиття російських дронів зазначив, що якщо хтось вторгається у шведський повітряний простір, країна буде захищати свою територію.

І це повноваження пілота або командира надводного судна – ухвалювати рішення. І це добре, і ми хотіли б, щоб ця модель також надихала інших діяти так само. У нас сильні й чіткі правила ведення бою,
– пояснив очільник шведського Міноборони.

Він також зауважив, що в межах Альянсу є простір для вдосконалення, і він також знає, що головнокомандувач Об'єднаними силами НАТО у Європі працює над цим дуже тісно.

Про приєднання до PURL заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен перед зустріччю міністрів оборони країни НАТО в Брюсселі. Також він сказав, що цього тижня буде пакет допомоги для України від Фінляндії.

За його словами, дуже важливо, щоб Україна отримувала американську зброю.

Це питання сьогодні не обговорюється, бо воно є двостороннім. Тобто деякі країни хочуть або не хочуть постачати це Україні. Але це не на порядку денному сьогодні,
– сказав генсек НАТО.

Дозвольте мені звернутися до росіян: якщо вони навмисно спробують щось проти НАТО, у нас є всі засоби та повноваження, щоб захистити кожен дюйм повітряного простору і території НАТО,
– сказав генсек НАТО.

Він зазначив, що НАТО навчається в України щодо протидії ворожим цілям.

"Але якщо подивитись на випадки в Польщі та Естонії – ми діяли саме так, як ви від нас очікуєте: якщо дрон становив загрозу, його збивали; якщо літак МіГ-31 увійшов у повітряний простір Естонії – ми оцінили, що загрози не було, і його вивели за межі простору італійські F-35. Саме так ми тренуємось і готуємось", – зазначив Рютте.

На питання, чи може країна-член НАТО сама приймати рішення про збиття дронів, Марк Рютте сказав, що має.