Панельки, хрущовки чи сталінки: які будинки першими замерзнуть без опалення

Українцям розповіли, скільки годин зможе вистояти дім без тепла.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі "Телеграф".

У результаті останніх масштабних ударів по об’єктах енергетики Україна втратила приблизно 60% власного видобутку газу. Щоб пережити зиму без катастрофічних наслідків, країні доведеться витратити понад 1,9 млрд євро на закупівлю палива за кордоном.

За даними агентства Bloomberg, Україні потрібно придбати щонайменше 4,4 млрд кубометрів газу до весни 2026 року, що становить майже п’яту частину річного споживання. Якщо обстріли триватимуть, цей опалювальний сезон може стати найскладнішим за всю війну.

Чому висотні будинки в небезпеці

Олег Попенко, голова Союзу споживачів комунальних послуг, зазначає: відновлення пошкоджених будинків відбувається надто повільно. У Києві з понад двох тисяч пошкоджених будівель капітально відремонтовано лише 25. Решта очікують на експертизу або взагалі залишаються без ремонту.

Якщо під час сильних морозів зникне опалення, мешканці багатоповерхівок опиняться у критичній ситуації. За температури -10 градусів швидкозведений будинок повністю промерзає за 36 годин. Коли таких будинків тисячі - наслідки можуть бути катастрофічними.

Швидкість охолодження різних типів будівель

Експерти з енергоефективності пояснюють, що втрати тепла залежать від будівельних матеріалів, товщини стін та утеплення:

• Панельний будинок (1970–1990-ті роки) втрачає тепло за 36 годин через тонкі бетонні панелі
• Хрущовки зберігають тепло протягом 45-50 годин завдяки товстішим цегляним стінам
• Сталінки утримують тепло 60-72 години завдяки масивним цегляним або кам’яним стінам
• Будинки в чеському стилі (1980-ті роки) охолоджуються за 48-55 годин
• Сучасні утеплені монолітні будинки можуть зберігати тепло до 4-5 діб

Ці цифри орієнтовні, але навіть вони свідчать, що втрати тепла можуть стати фатальними, якщо опалення зникне, навіть, на кілька днів.

Ризики для міст

Попенко попереджає: без опалення можуть залишитися цілі мікрорайони. Керуючі компанії не подають тепло у будинки з розбитими вікнами або порожніми квартирами, що може спричинити масове замерзання систем.

Минулої зими у Кривому Розі без тепла залишилися 300 тисяч людей. Деякі намагалися обігрівати свої помешкання газом і загинули від чадного газу. Якщо сотні висоток замерзнуть при температурі -20 градусів, системи просто не витримають.

Найскладніша ситуація очікується у Сумах, Херсоні та Чернігові - бракує резервних котелень, генераторів і мобільних пунктів обігріву.

Найпроблемніші регіони

Харківська, Полтавська та Чернігівська області постраждали від ударів по об’єктах енергетики. У Сумській та Херсонській областях спостерігається обмежена подача генераторів. Навіть на заході України планові відключення газу можливі у відносно спокійних регіонах, про що вже попередив мер Івано-Франківська.

Енергетичний баланс під загрозою

Після останніх обстрілів Україна змушена закуповувати щонайменше 20% від загального обсягу попиту на газ за кордоном. Попенко зазначає, що країна звернулася до європейських партнерів по додатковий газ і фінансування.

Деякі експерти припускають, що "Нафтогаз", можливо, перебільшує масштаби проблеми, намагаючись отримати дотації з бюджету.

Україна входить у зиму 2025-2026 років з ослабленим енергетичним сектором, пошкодженими мережами та невизначеними джерелами імпорту. Навіть за оптимістичного сценарію опалювальний сезон буде складним.

Експерт радить не чекати, поки стане надто пізно: краще заздалегідь утеплити свій дім, мати запас свічок, генератор, теплий одяг і розуміння, куди можна звернутися, якщо ситуація вийде з-під контролю.

Раніше українцям надали рекомендації щодо побуту, гігієни та зв’язку.