Завезення трудових мігрантів в Україну: чому розмови про це порожні і передчасні

В експертному середовищі знову почалися дискусії про "термінову необхідність" завезення трудових мігрантів, які нібито мають врятувати економіку України від нестачі робочих рук.

Україні сьогодні бракує не "чужих рук", а розуміння, які галузі потребують людей і яких саме. Без чіткої економічної стратегії залучення іноземних працівників перетвориться не на розвиток, а на спробу тимчасово залатати структурні проблеми ринку праці.

Навіть у Радянському Союзі, при зовні "закритій" економіці, трудова міграція існувала. Усередині країни їздили так звані "шабашники" — бригади, що працювали в інших республіках. Із регіонів надлишкової робочої сили — як Західна Україна чи Карпати — люди їхали туди, де була робота. І навпаки — на підприємства легкої промисловості приїжджали в’єтнамці, а чеські чи східнонімецькі спеціалісти працювали на будівництві заводів і фабрик.

Тобто міграція — природна реакція економіки на дисбаланс праці. Але сьогоднішні розмови про залучення трудових мігрантів з країн Азії в Україну виглядають передчасними й безпідставними.