/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fc2b96a890440b09f20e8fac10bde323c.jpg)
Назад у СРСР: як Росія скочується до економічного краху зразка 1991 року
Російська влада попереджає власних громадян про непрості роки попереду. За лаштунками цієї фрази — дефіцит бюджету, нові податки та ризик, що Кремль знову простягне руку до вкладів населення, як у часи СРСР. Фокус розібрався, наскільки близько Росія підійшла до фінансового краху — і чому цього разу "совок" може повернутися швидше, ніж здається.
У Росії громадян готують до чергового фінансового удару. Депутат Держдуми Микола Ареф'єв заявив, що у зв'язку з бюджетним дефіцитом влада шукає нові джерела поповнення державної скарбниці — і ці кроки неминуче позначаться на гаманцях звичайних росіян.
За його словами, нинішня економічна політика зводиться до перекладання тягаря витрат на населення. Уряд уже розглядає введення нових зборів, податків та комісій. Зокрема, йдеться про можливе запровадження плати за обслуговування банківських карт та перегляд ставки податку на додану вартість (ПДВ).
Інфляція в Росії у 2026 році може перевищити 10%, що стане одним із найвищих показників за останні роки. Підвищення ПДВ, про яке вже заговорили у фінансових колах, може спричинити короткострокове зростання цін на 0,6–0,8 процентного пункту.
Водночас там намагаються заспокоїти громадян: мовляв, у середньостроковій перспективі цей крок матиме "дезінфляційний ефект". Аналітики наголошують: навіть невелике підвищення податкового навантаження в умовах стагнації економіки може викликати нову хвилю бідності. За даними незалежних досліджень, понад 40% росіян уже витрачають більшу частину доходів на базові потреби — продукти, комунальні послуги та транспорт. Нові податкові ініціативи можуть призвести до зростання соціальної напруги, особливо у регіонах із низькими зарплатами.
Російська влада фактично визнає, що ресурсів у бюджеті бракує. Замість скорочення витрат або реформ, вона готується черговий раз "попросити" заплатити за кризу власних громадян.
Фокус з'ясував, наскільки близько РФ підійшла до економічного краху своєї "імперії".
Бюджет РФ, що тріщить по швах
Провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснює Фокусу, навіть за офіційними цифрами дефіцит бюджету РФ перевищує планові показники. У затвердженому бюджеті на 2025 рік було записано 3,8 трлн рублів дефіциту, але вже в новому проєкті на 2026 рік уряд визнає нестачу 6 трлн рублів. Це означає, що державна каса спорожнює швидше, ніж прогнозували навіть песимісти.
"Коли є діра в бюджеті — шукають гроші. А коли більше ніде взяти, починають дивитися на вклади громадян", — зауважує експерт.
Ще у 2023 році міністр фінансів РФ Антон Силуанов натякнув: у крайньому разі влада може використати кошти населення, що лежать на банківських рахунках. Тоді ця фраза пролунала "гіпотетично". Але зараз, коли дефіцит зростає, цей сценарій перестає виглядати фантастичним.
За словами Уса, ймовірно, держава може обмежити зняття депозитів або навіть провести приховану "експропріацію" частини коштів. Якщо так станеться, це стане повторенням радянського сценарію 1991 року, коли люди прокинулись і дізналися, що їхні заощадження "перейшли" у власність держави.
Талони на бензин — перший дзвіночок
"У кількох регіонах Росії вже з'явилися талони на пальне — у країні, яку називають "бензоколонкою світу". Це сигнал: навіть базові товари стають дефіцитними. Уряд одночасно скорочує дотації аграрному сектору, і це може призвести до зменшення посівних площ і врожаю у 2026 році. Якщо продукти подорожчають або їх стане менше, влада може запровадити талони на харчі, щоб "регулювати розподіл", — продовжує Ус.
Як пояснює експерт, якщо росіяни масово кинуться знімати гроші з рахунків, система може не витримати. У такому разі влада, ймовірно, введе обмеження на видачу готівки — під приводом "захисту банківської стабільності".
Економісти вже говорять про це відкрито: на фінансових каналах обговорюють можливість "тимчасового замороження" вкладів.
"Проблему ускладнює ситуація з процентними ставками: Центробанк РФ знижує ставку, тож депозити приносять менше прибутку, але кредити залишаються дорогими. Люди починають забирати кошти з банків, і це може запустити ланцюгову реакцію", — каже Ус.
Податковий прес і інфляційна спіраль РФ
З 1 листопада в Росії вводиться утилізаційний збір на автомобілі, а з 1 січня — підвищення ПДВ на 2 процентні пункти. Це, каже експерт, прискорить інфляцію: якщо товар складається з десятків компонентів, подорожчання кожного на 2% у підсумку може дати 20% зростання цін.
У таких умовах навіть Центробанк навряд чи ризикне знижувати ключову ставку. Залишивши її високою, влада стримуватиме інфляцію — але одночасно задушить виробництво та бізнес.
"Росія опинилася в класичному економічному "цугцвангу": який би варіант влада не обрала, усі ведуть до втрат. Якщо знизити ставку — зросте інфляція; якщо підвищити — економіка застигне. Вони самі загнали себе у глухий кут. У кожному рішенні тепер є лише різниця між гіршим і ще гіршим варіантом", — продовжує Ус.
Коли можливий крах Росії
Попри серйозні проблеми, запас міцності в Росії ще є. Повного обвалу, ймовірно, не станеться у 2025 році. Проте 2026–2027 роки можуть стати критичними, якщо тенденція збережеться.
"Раніше Москва завжди декларувала: "зараз важко, але через рік стане краще". Проте новий бюджет зруйнував навіть цей оптимізм: дефіцит закладено на всі роки до 2028-го. Ба більше, у бюджеті на 2026 рік витрати на обслуговування державного боргу перевищили фінансування освіти та медицини. І це — головна ознака системної кризи", — пояснює експерт.
Якщо Україна має підтримку партнерів, то Росія — ізольована. Північна Корея та Білорусь не здатні допомогти економічно, а Китай має власні інтереси й може скористатися ослабленням Москви, щоб повернути спірні території Далекого Сходу.
"Таким чином, Росія входить у період затяжної економічної деградації, яка може завершитися тим самим, що й для СРСР — втратою фінансового контролю, масовим невдоволенням і розпадом державної системи", — резюмує Ус.
Нагадаємо, з березня по серпень цього року індекс цін на продукти харчування та напої МВФ знизився на 4,8%. Найбільше падіння зафіксовано в категорії зернових — на 11,1%, що пов'язано з високими прогнозами врожаю в США і Південній Америці. Рекордні збори в Бразилії та США також обвалили ціни на кукурудзу — на 11,9%.
Також Фокус писав, що за останній рік українці відчули помітне подорожчання продуктів харчування, особливо тих, що складають основу щоденного раціону. Найбільше зростання цін припало на яйця, м'ясо, олію та молочні продукти, тоді як деякі овочі стали доступнішими.

