Непроста доля "Січ-2-30": історія українського супутника, який згорів у земній атмосфері

Що пішло не так із космічним довгобудом?

Історія супутника "Січ-2-30" є досить драматичною. Його зібрали ще у 2011 році як дублера для апарата "Січ-2", щоб на землі відпрацьовувати можливі позаштатні ситуації. Однак основний супутник припинив роботу у 2013 році, а наступний проєкт "Січ-2-М" заморозили через брак фінансування. Тоді було вирішено модернізувати дублера і запустити його під назвою "Січ-2-1" у 2017 році, але і цей план не вдалося реалізувати, пише 24 Канал.

Новий етап у житті супутника розпочався у 2021 році, коли його перейменували на "Січ-2-30". Запуск апарата намагалися приурочити до 30-ї річниці Незалежності України, що створило значний політичний тиск. Посадовці тоді заявляли про повну готовність супутника, проте Державне космічне агентство України спростовувало цю інформацію, наголошуючи на необхідності додаткових робіт та попереджаючи про ризики поспішного запуску. Попередження стосувалися того, що навантаження на апарат у запропонованій позиції може в рази перевищити експлуатаційні вимоги, що фактично виведе його з ладу.

Зрештою, запустити супутник до ювілейної дати не встигли. Він вирушив у космос 13 січня 2022 року на борту ракети Falcon 9 компанії SpaceX у межах місії Transporter-3.

Як стартувала місія Transporter-3: відео

Попри успішний вихід на орбіту, апарат так і не зміг повноцінно запрацювати. У КБ "Південне" повідомили, що через особливості кластерного запуску не вдалося встановити стійкий зв'язок під час перших критично важливих сеансів. Орієнтація супутника залишилася нештатною, через що сонячні батареї не могли отримувати достатньо енергії – на них потрапляло лише відбите від Землі світло або короткочасні прямі промені під малим кутом. Це призвело до роботи в енергоощадному режимі без можливості передавати знімки.​

Апарат був розроблений для зйомки поверхні Землі у видимому та інфрачервоному діапазонах з роздільною здатністю близько 7 метрів. Такі характеристики дозволяли б інтегрувати його в європейську програму моніторингу Copernicus, але були недостатніми для задоволення оборонних потреб, оскільки існують супутники з роздільною здатністю менше пів метра.

Після майже трьох років на орбіті, так і не виконавши свою програму, "Січ-2-30" увійшов у щільні шари атмосфери та припинив своє існування. Першим в українському медіапросторі про "смерть" супутника повідомив астроном-ентузіаст Сергій Антонюк у своєму блозі. Тоді він зазначив, що космічний апарат згорів приблизно між 01:00 і 05:00 за часом в Україні. Каталог супутників CelesTrak уже вказує статус апарат як "Знищений".

Що ми знаємо про характеристики та можливості "Січ-2-30"?

"Січ-2-30" – це супутник, призначений для оптико-електронного спостереження Землі. Розроблений конструкторським бюро "Південне", він мав фотографувати нашу планету у видимому та інфрачервоному діапазонах.

Основні технічні параметри супутника були такими:

• Маса: 180 кілограмів.
• Висота польоту: 663 – 682 кілометри, сонячно-синхронна орбіта.
• Роздільна здатність: 7,8 метра.
• Смуга захоплення: 46,6 кілометра.
• Обсяг пам'яті: 10 гігабайтів.
• Швидкість передачі даних: 30,72 Мбіт/с.