Скати манти пірнають на екстремальну глибину: ніхто не підозрював, що вони здатні на це

Цього року вчені зосередили свою увагу на вивченні океанічних мант. У попередніх дослідженнях вчені вже відкрили абсолютно новий вид мант, а також виявили, що галапагоські акули використовують мант як кігтеточки. Тепер нове дослідження показало, що манти насправді пірнають у рази глибше, ніж будь-хто припускав, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження група дослідників з Університету Мердока позначила 24 океанічні манти (Mobula birostris) у трьох регіонах:

• Раджа-Ампат на сході Індонезії;
• недалеко від Тумбеса біля узбережжя північного Перу;
• недалеко від Вангороа на півночі Нової Зеландії.

Вісім міток були запрограмовані на від'єднання від скатів і були підняті на поверхню води, тоді як решта 16 продовжували передавати дані через супутник. Це надало вченим велику інформацію про переміщення мант, що охоплює 2705 днів спостереження.

Загалом було зафіксовано 46 945 занурень. У 79 із цих днів було зафіксовано занурення скатів на глибину понад 500 метрів, досягаючи максимальної глибини 1250 метрів. Занурення відбувалися "ступенями", а не по прямій, можливо, для того, щоб манти могли адаптуватися до більш холодної води або відновитися після занурення.

За словами першого автора дослідження, доктора Келвіна Біла, вони з колегами виявили, що далеко від берега океанічні манти насправді здатні занурюватися на глибину понад 1200 метрів — це значно глибше, ніж вважалося раніше. Передбачається, що ці занурення, що супроводжуються збільшенням горизонтальних переміщень, можуть відігравати важливу роль у зборі інформації про навколишнє середовище та навігації у відкритому океані.

Мітки також показали, що манти здійснювали глибокі занурення після віддалення від берега. Тварини не проводили багато часу на максимальній глибині, що вказує на те, що вони занурювалися не для пошуку їжі або збереження від хижаків. Після занурень скати проводили значний час на поверхні, перш ніж за 73 години подолати відстань у 200 кілометрів.

Автори дослідження припускають, що ці глибокі занурення, ймовірно, допомагають скатам вивчати властивості водної товщі, включно з температурою, геомагнітними градієнтами й концентрацією розчиненого кисню. Ця інформація потім допомагає скатам вирішити, чи залишатися на тому самому місці, чи рухатися далі.

За словами доктора Марка Ердмана, нове дослідження — перше у своєму роді, що детально вивчає поведінку океанічних мант на екстремальних глибинах. Розуміння природи та функцій глибоководних занурень допомагає пояснити, як тварини перетинають великі, на перший погляд, безликі океани й пов'язують екосистеми, розділені тисячами кілометрів.

Нагадаємо, раніше ми писали про найрозумнішу рибу у світі, що вирізняється величезним мозком: про якого морського гіганта йдеться.

Раніше Фокус писав про те, що акули дивним чином експлуатують скатів проти їхньої волі.