Переговори про мир. На що справді потрібно звертати увагу
Розмови у трикутнику "Трамп — Путін — Зеленський" не можна розглядати у відриві від головних переговорів світу — переговорів "США — Китай", особливо на фоні нового витка тарифно-рідкісноземельного загострення, яке має стартувати 30 жовтня
1. На Алясці Путін зумів переконати Трампа, що можна вести переговори до припинення вогню. Лише зміна цієї формули є важливою для розуміння подальших змін Думаю, формула: "Спочатку мир, а потім переговори" - це головне питання переговорів Трамп — Зеленський. Її підтримка чи не підтримка — головна відповідь на питання чи можливий мир найближчим часом, хоча б теоретично.
2. Стратегія Трампа полягає в залякуванні Росії, що в разі не припинення війни, Росія почне різко втрачати нафтові прибутки. При цьому, Tomahawk залишаються головною страшилкою Вашингтона: якщо Росія не припиняє війну, "українські Tomahawk" розбивають нафтоперевалку на Балтиці.
Читайте також: Трамп і Путін. Tomahawk як карта у політичній грі
3. Стратегія Путіна також більш-менш зрозуміла — він тягне час і продовжує пропонувати Трампу міфічний видобуток рідкісноземів у Росії. Паралельно, Путін, має свої страшилки: він демонструє, що активно готується до мобілізації. І що може вдарити по Європі. Його ціль обміняти спокій НАТО на Україну. Наша задача — не допустити цього.
4. Головна червона лінія Путіна зараз — Донбас. Зупинити війну без контролю над Донбасом він може лише під страхом за своє життя.
5. Зустріч в Будапешті (буде вона чи не буде, зараз не має значення) - це подвійна гра Трампа. З однієї сторони, він підтримує Орбана перед квітневими виборами-2026. Але головна ціль — отримати певний переговорний "плацдарм" перед переговорами з Китаєм. Росія не може бути 100% сателітом Китаю в цей момент.
В ідеалі Трамп хотів би отримати хоч якийсь варіант миру. Не вийде, тоді важлива програма мінімум — не допустити спільної позиції РФ і Китаю. Хоча, як на мене, тут американці явно переоцінюють роль Москви в сучасній світовій історії.
Ну, а щодо миру, то його вірогідність доволі низька. Хоча й більша за нуль.
Джерело
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

