У нашій галактиці знайшли зорю з "найчистішим" складом, який коли-небудь бачили

Чому ця зоря така особлива?

Нещодавно виявлена зоря, що отримала назву SDSS J0715-7334, розташована на відстані близько 85 000 світлових років від Землі, на краю Чумацького Шляху. За класифікацією це червоний гігант, маса якого приблизно в 30 разів перевищує масу Сонця. Унікальність цього об'єкта полягає в його хімічному складі, а точніше – у рекордно низькій концентрації важких елементів, яку астрономи називають металічністю, пише 24 Канал з посиланням на Live Science.

Усі відомі зірки живляться завдяки ядерному синтезу, перетворюючи легші елементи, як-от водень, на важчі, наприклад, гелій, вуглець та залізо. Елементи, важчі за залізо, утворюються під час вибухів наднових і згодом стають частиною нових зірок. Чим менше в зірці металів, тим вона вважається "чистішою" і ближчою за складом до перших зірок у Всесвіті, що сформувалися з первісних хмар водню після Великого вибуху, коли інших елементів ще навіть не існувало.

• Згідно з початковими аналізами світла, SDSS J0715-7334 майже вдвічі "чистіша" за попередню рекордсменку за найнижчою металічністю і містить у 10 разів менше металів, ніж зірка з найменшим вмістом заліза, відома досі.
• Цікаво, що в ній також надзвичайно мало вуглецю, тоді як інші бідні на залізо зірки зазвичай мають його у відносно великій кількості, що підвищує їхню загальну металічність.

Такий екстремально низький вміст важких елементів вказує на те, що SDSS J0715-7334 може бути зіркою другого покоління, тобто прямим нащадком перших зірок Всесвіту, пишуть учені в своєму дослідженні, опублікованому на arXiv. Аналіз її руху свідчить, що вона, ймовірно, сформувалася у Великій Магеллановій Хмарі – карликовій галактиці-супутнику Чумацького Шляху – і згодом була захоплена гравітацією нашої галактики.

Це відкриття також ставить перед ученими нову загадку. Існування SDSS J0715-7334 суперечить теорії, згідно з якою для охолодження хмар гарячого газу та подальшого формування зірок необхідна певна мінімальна кількість важких елементів. Цей поріг називають "межею охолодження тонкої структури". Дослідники припускають, що у випадку з такими "чистими" зірками додаткове охолодження міг забезпечити космічний пил, що складається з уламків мертвих зірок і планет.