"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч
"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч

У війні технології часто стають вирішальним чинником, і наземні роботизовані комплекси (НРК) вже не просто екзотика – вони мають потенціал стати такою ж невід'ємною частиною арсеналу, як FPV-дрони чи безпілотники загалом. У фронтових умовах ці залізні помічники можуть виконувати логістичні місії, розвідку, евакуацію або навіть вести вогонь, мінімізуючи ризики для живої сили. Виробництвом НРК займається і Європа – один із виробників постачає комплекси Україні.

Водночас існують певні проблеми, підкреслюють розробники – у порівнянні з мільйонами дронів кількість поставлених НРК обраховуються тисячами, що для поля бою – крапля в морі. Щоб зрозуміти, наскільки далеко зайшли ці розробки, і з якими викликами стикаються розробники, 24 Канал поспілкувався з виробниками та представниками держави.

НРК: від естонських до ГУРівських

НРК – не новітня тема для цієї війни. Наприклад, ще 2023 року естонська компанія Milrem Robotics підписала з Укроборонпромом угоду про розробку роботизованих систем. А загалом естонські НРК на полі бою – з 2022 року.

Тим часом партнерство розширюється. Milrem Robotics має поставити Україні понад 150 наземних роботизованих комплексів THeMIS у межах допомоги, яку фінансує та координує уряд Нідерландів. Значна частина техніки буде зібрана у співпраці з компанією VDL Defentec.

Партію роботів офіційно представили 6 жовтня на підприємстві VDL у місті Борн. У заході взяли участь міністр оборони Нідерландів Рубен Брегельманс, представники Milrem Robotics і керівництво VDL. Хоча про саму передачу стало відомо ще у вересні, лише тепер офіційно підтвердили країну-донора.

Виробництво та постачання виконуватиме підрозділ Milrem Robotics Netherlands у тісній координації з VDL Defentec, яка створює на своєму підприємстві окрему лінію остаточного складання роботів. Ця виробнича база спроєктована з урахуванням масштабування – тобто її можна буде швидко розширити для подальших партій або нових моделей.

Milrem Robotics також забезпечить підготовку українських операторів та технічного персоналу, аби гарантувати ефективне використання та обслуговування систем на полі бою.

Для нас велика честь очолити цей проєкт у партнерстві з Нідерландами та VDL. Платформа THeMIS уже довела свою ефективність у бойових умовах, і ми впевнені, що ця партія суттєво посилить обороноздатність України,
– заявив генеральний директор Milrem Robotics Кулдар Веерсі.

Нові роботи доповнять 15 THeMIS, які вже працюють в Україні з 2022 року та довели свою ефективність у реальних бойових умовах.

Ця ініціатива демонструє силу європейської оборонної кооперації та здатність наших компаній швидко масштабувати виробництво й робити внесок у міжнародну безпеку. Запуск складальної лінії у Борні створює основу для майбутніх спільних проєктів Milrem Robotics і VDL у Нідерландах,
– додав генеральний директор VDL Groep Віллем ван дер Легте.

Платформа THeMIS використовується або перебуває на озброєнні у 19 країнах, що робить її найпоширенішим наземним безпілотником у своєму класі.

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч - Фото 1
Роботи TheMIS / Фото Milrem Robotics

У той самий час, український напрям також активізується: Легіон ГУР (при Головному управлінні розвідки) ще влітку оголосив про запуск внутрішнього виробництва наземних роботів під назвою "Легіт". Його розробили спільно з операторами та інженерами UAV CYCLONE group у співпраці з інженерами DIU Legion Support.

З оприлюднених кадрів видно, що "Легіт" – компактний багатофункціональний НРК, здатний виконувати як логістичні, так і ударні завдання, писав "Мілітарний".

Гусеничний дрон "Легіт": дивіться відео

  • У логістичній версії до платформи приєднується причіп для перевезення боєприпасів, провіанту або інших вантажів.
  • В ударній конфігурації на платформу встановлюють бойовий модуль з двома піхотними гранатометами, що дозволяє застосовувати дрон для вогневої підтримки штурмових груп та знищення ворожих укріплень.
  • Крім того, передбачена опція використання "Легіта" як ударного дрона-камікадзе – з встановленням вибухового заряду, який детонує наближенні до цілі.

Але TheMIS та "Легіт" український арсенал НРК не обмежується – про решту приватних виробників читайте далі.

Потрібні сотні тисяч НРК, а не десятки

Галузь виробництва наземних роботизованих комплексів (НРК) в Україні поступово розвивається, однак темпи її зростання поки що не відповідають очікуванням військових. Про це в коментарі 24 Каналу розповів представник компанії "Роботизовані системи", яка виробляє НРК PONY, Visluk та Pixel.

Галузь почала розвиватися, але не тими темпами, на які розраховують військові й виробники. До НРК має бути таке саме ставлення, як до FPV-дронів – це має бути розхідний матеріал. Якщо один дрон вражено, військові повинні одразу мати змогу взяти інший і продовжити місію. Адже головна мета цих систем – зберегти життя людей,
– пояснює представник компанії.

За його словами, державний дефенс-кластер Brave1 суттєво допомагає розробникам – із сертифікацією, грантами та технічними питаннями. Проте одна з головних проблем галузі – бронювання фахівців.

Ми близько дев’яти місяців займалися розробками, і лише після цього отримали перший грант. А бронювання команди вдалося оформити майже через рік. І зараз, наскільки відомо, процес бронювання знову ускладнився для нових заявників,
– розповідає співрозмовник.

Що стосується кодифікації, то цей процес став дещо простішим: бюрократії ще вистачає, але її можна пройти, каже представник компанії. До того ж, для закупівель за позадержавними програмами кодифікація вже не обов’язкова – військові частини або благодійні фонди можуть напряму укладати договори із виробниками.

На думку виробника, заплановані державою обсяги закупівель не покривають реальних потреб фронту.

На цей рік, за даними з відкритих джерел, планувалося виробити близько 15 тисяч НРК. Але якщо подивитися в масштабах фронту — це "ні про що". Реально потрібно хоча б 100–200 тисяч, щоб ситуація суттєво змінилася,
– зазначає представник "Роботизованих систем".

Він додає, що розширення "kill-зони" до 25 – 30 кілометрів змінило логістику на фронті: "НРК зараз працюють не лише на першій, а й на другій-третій лініях оборони. Адже оптоволоконні дрони дозволяють виконувати завдання далі від передової. На передовій зараз великі і середні НРК практично не мають шансів – їх знищують ще на підході".

Поки на фронті реально використовуються не більше десятка моделей українських НРК — це виробники, які змогли налагодити серійне виробництво бодай у кількості 10–20 одиниць. Масове виробництво, на думку представника "Роботизованих систем", могло б суттєво знизити вартість техніки.

Коли таких машин буде більше, їхня ціна може впасти вдвічі. І тоді до них перестануть ставитися як до "вундервафлі", яка має вирішити всі проблеми. Це просто техніка, яка має виконати місію замість людини. Якщо вона знищена – головне, що не постраждав оператор,
– пояснює співрозмовник.

На завершення фахівець порівняв вартість НРК із традиційною бронетехнікою: "Варто подивитися, скільки коштує двигун для БМП – на ці гроші можна купити кілька НРК. А завдання вони часто виконують схожі, бо 80–90% усіх переміщень на війні – це логістика, а не бойові зіткнення".

Залежність від Китаю і нестача кваліфікованих працівників

Держава створила інструменти, які дозволяють швидко кодифікувати працюючий продукт, тому сам процес кодифікації сьогодні не складний, але вимагає уваги та роботи. Таку оцінку у коментарі 24 Каналу дав співзасновник і директор компанії Tencore, виробника НРК TerMIT, Максим Васильченко.

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч - Фото 2
Максим Васильченко / Фото надано Tencore

На його думку, ключові складнощі виробництва НРК в Україні – типові для галузі: нестача кваліфікованих працівників і потреба змін у навчальній системі.

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч - Фото 3

Максим Васильченко

Співзасновник і директор компанії Tencore

Нам потрібно всім разом пропрацьовувати освітню галузь, готувати спеціалістів під наші напрямки – машинобудування, кібертехніка, кіберзахист. Тому ми зараз всі свої зусилля акцентуємо туди.

Ще одна серйозна проблема – залежність від китайських комплектуючих і нестабільна якість великих партій: "На першу партію тобі дають якісний товар, а коли замовляєш велику партію — отримуєш неякісний. Це дуже велика проблема для нас".

У відповідь Tencore нарощує локальне виробництво і створює внутрішні цехи й лабораторію контролю якості: "Ми формуємо і будуємо лабораторію з керівниками якості, маємо певне обладнання, щоб контролювати якість матеріалів", – зазначає директор.

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч - Фото 4
НРК TerMIT / Фото надано Tencore

Васильченко називає сегмент НРК дуже перспективним: військові, які один раз застосували наземний безпілотний комплекс для логістики, уже не повертаються до ручного перенесення вантажів: "Дистанційне керування перш за все рятує наших пацанів. Людей не вистачає, а техніку можемо зробити. Техніка набагато дешевше, коли її втрачаєш, ніж втратити бронетехніку, і людина лишається живою".

Попит, за його словами, зростає – у підрозділах, які мають досвід і фінансування, НРК замінюють традиційну логістику й іноді повністю відмовляються від бронетехніки на певних напрямках. Васильченко також нагадує про конкретні приклади евакуацій і рятувальних місій, які довели ефективність технологій.

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч - Фото 5

Максим Васильченко

Співзасновник і директор компанії Tencore

Наприклад, у П'ятій штурмовій бригаді хлопці за місяць 10 поранених людей евакуювали без ризику для інших. І це велика перемога для нас, як для країни. Тому що саме в Україні створилися такі технології, які дозволяють це робити. Тому уважно зараз треба збирати інформацію та зворотні зв'язок від військових, робити правильну аналітику, роботу над помилками використовувати це в тому, щоб підвищувати якість власного виробництва та виробів.

Ratel Robotics: "Підтримка держави – топ"

Індустрія наземних роботизованих комплексів (НРК) в Україні за останній рік суттєво змінилася: виробники перейшли від питань масштабування до інтеграції штучного інтелекту у свої вироби, підтверджує в коментарі 24 Каналу Тарас Остапчук, CEO компанії Ratel Robotics.

Якщо на початку 2025 року ми говорили про масштабування, то станом на зараз 90% виробників уже масштабувались і працюють над інтеграцією штучного інтелекту. Тобто ми переходимо до серйозного R&D існуючих рішень, що суттєво підвищує їхню ефективність,
– пояснює Остапчук.

Потреби армії швидко зростають – за словами Остапчука, цифра у 15 тисяч НРК, про яку йшлося на початку року, вже не відповідає поточним потребам війська.

Якщо на початку року було лише кілька взводів чи рот НРК, то зараз уже формуються батальйони наземних роботів. Тому попит виріс у кілька разів. На кінець 2025 року потреба може сягати 25 тисяч роботів,
– зазначає CEO Ratel Robotics.

Остапчук наголошує, що зростання кількості підготовлених екіпажів і навчальних баз прямо впливає на обсяги необхідного виробництва: "Якщо збільшується кількість екіпажів, можна математично розрахувати, скільки потрібно роботів. І ця цифра стабільно зростає".

Підтримка держави – на топовому рівні, оцінює Остапчук зокрема грантові програми: "Держава максимально включена: дає контракти, кредити для масштабування, а програма Brave1 – гранти для R&D". За словами Остапчука, ефективність НРК на фронті очевидна: "У тих батальйонах, де логістику виконують роботи, втрати серед людей дорівнюють нулю. Втратили робота – добре, людина вижила. Надсилаємо нового. Це головне, і саме тому кількість користувачів зростає".

DevRoid: "Очевидно, що попит на НРК – величезний"

Процес кодифікації наземних роботизованих комплексів нині доволі прозорий та зрозумілий, як підтверджує 24 Каналу Юрій Поріцький, CEO виробника НРК DevDroid. На сайті Міноборони, за його словами, є необхідні документи, шаблони та чіткі технічні вимоги, за якими орієнтуються виробники.

Головна передумова для початку кодифікації – наявність дослідного зразка, що відповідає конструкторській документації (КД) і технічним умовам (ТУ). ТУ – це нормативний документ, який встановлює вимоги до ТТХ, якості, безпеки, маркування, пакування й зберігання продукції, а також процедури підтвердження відповідності. Раніше ТУ погоджувалися з військовими представництвами; після їх розформування, як повідомляють учасники ринку, затвердження можна провести через міністерство економіки, що значно пришвидшило процес,
– зазначає Поріцький.

Однак ліквідація військових представництв має дві сторони, каже співрозмовник. З одного боку, це зменшує бюрократію і прискорює впровадження нових рішень. З іншого – зникає додатковий військовий контроль, який раніше забезпечував повторні випробування і дотримання стандартів, і ця функція тепер у великій мірі лягає на виробників. Отже, держава фактично перекладає відповідальність за якість на розробників — це водночас підвищує ризик появи неякісних або "сирих" зразків.

У виробництві НРК основні проблеми пов’язані з комплектуючими й податковими преференціями, ділиться Поріцький. Державні контракти часто не дозволяють закуповувати деталі "із запасом" і не враховують брак, через що виробникам доводиться замінювати дефектні компоненти за власний кошт. Податкові преференції (звільнення від ПДВ і мита) діють для комплектуючих у рамках контракту, але не поширюються на запасні частини чи елементи для R&D, що створює додаткове навантаження на компанії. Також перелік кодів УКТЗЕД, за якими надаються преференції, обмежений – частина критичних компонентів у нього не входить; розширення списку могло б знизити витрати й стимулювати розвиток галузі.

Сегмент наземних роботизованих комплексів в Україні – один із найбільш перспективних напрямів у сфері оборонних технологій. На початку повномасштабного вторгнення основний фокус розробників був на безпілотниках. Ми стартували наші розробки у 2023 році і тоді ринок вимірювався десятком виробів. Зараз – це сотні НРК різного призначення,
– зазначає CEO DevRoid.

Це логічна еволюція: дрони забезпечили перевагу в повітрі, а тепер з’являється потреба у технологіях, що допоможуть зменшити ризики для піхоти та виконувати небезпечні завдання на землі – штурмові дії, евакуація поранених, логістика, розмінування, додає Поріцький.

"Воювати мають роботи, а не люди": на що здатні НРК на полі бою і чому Україні потрібно сотні тисяч - Фото 6
Продукція DevRoid / Фото надане компанією

DevDroid, зокрема, створив Droid Box – універсальну модульну систему керування, яка прискорює адаптацію платформ під фронтові потреби. Український ринок наземних роботизованих комплексів рухається до консолідації – виробники об’єднують свої розробки, щоб прискорити розвиток і масштабування рішень.

Так, НРК Numo інтегрує наш модуль Droid Box, який додає платформі інтелектуальні комунікаційні можливості. На основі логістичних платформ створюються бойові системи: Droid Raw 12.7 – результат співпраці DevDroid із виробником платформи Ravlyk, на який встановлено бойовий модуль Wolly 12.7. Zmiy Droid 12.7 – спільна розробка DevDroid і Rovertech, що поєднує платформу Zmiy із туреллю Wolly та програмно-апартним комплексом Droid Box.

Такі партнерства демонструють нову фазу розвитку галузі: компанії не змагаються між собою, а створюють спільні екосистеми, у яких модульні рішення взаємодіють за єдиними стандартами зв’язку, штучного інтелекту та управління. Це скорочує час на R&D, знижує витрати й формує основу для появи сильних українських технологічних конгломератів,
– пояснює Поріцький.

Перший продукт DevRoid – бойовий модуль Wolly 7.62 для дистанційного ведення вогню. Сотні таких модулів уже працюють на фронті, каже Поріцький. За запитом військових компанія продовжила розвиток лінійки продуктів: наступним кроком стала інтеграція модулей на наземні платформи, щоб збільшити радіус дії та забезпечити можливість проведення наступальних операцій. Так з’явився розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс Droid TW з кулеметом і гранатометом.

Вироби DevRoid активно використовує перша у війську рота ударних НРК "NC13" у складі 3-ї окремої штурмової бригади: модулі та комплекси показують свою ефективність у реальних бойових умовах, додає співрозмовник:

Саме створення окремої роти, що спеціалізується на наземних роботах, – і особилво ударних, – це чіткий індикатор попиту й довіри з боку військових. Така структурна зміна свідчить про те, що ці системи вже стали важливим тактичним інструментом військових. Мета DevDroid – змінити саму логіку ведення бою. Наш принцип – "Контролюй бій віддалено" – означає не просто перенесення вогню на безпечну дистанцію, а комплексну трансформацію підходу до виконання бойових завдань: оператор лишається під захистом, а дроїд бере на себе найбільш ризикові етапи операції – розвідку і безпосереднє ураження цілі.

Комбінація дистанційного керування, стабільного зв’язку та систем автоматичного наведення підвищує точність, скорочує час реакції та мінімізує людські втрати, роблячи операції більш ефективними й передбачуваними. Тому очевивидно, що попит на ці вироби величезний, зазначає CEO DevRoid. Військові прагнуть отримувати надійну техніку, яку можна швидко навчитися експлуатувати й обслуговувати.

Підрозділи, які вже мають досвід застосування НРК, відзначають суттєве зниження ризиків для особового складу – адже роботи беруть на себе найнебезпечніші завдання. НРК поступово стануть таким самим незамінним елементом тактики, як безпілотники у повітрі.

"Воювати мають роботи, а не люди": позиція Brave1

В оборонному кластері Brave 1 наземні роботизовані комплекси називають одним із пріоритетів, який будували майже з нуля. На початку повномасштабного вторгнення майже не було компаній у цьому секторі, прокоментували 24 Каналу у Brave1. Нині на платформі Brave1 зареєстровано понад 550 НРК від більш ніж 270 виробників, а понад 70 розробок вже кодифіковані за стандартами НАТО.

НРК можуть виконувати різні задачі – логістичні (підвезення вантажів і евакуації поранених), інженерні (мінування, розмінування та штурмових "камікадзе"-операцій), бойові (призначені для ураження ворога), турелі для протиповітряної оборони, "камікадзе" (недорогі й прості в серійному виробництві, здатні нести щонайменше 20 кілограмів вибухової маси).

Brave1 фокусується на розвитку таких напрямків:

  • автономні зенітні турелі, які здатні виявляти, відстежувати та знищувати повітряні загрози типу Shahed;
  • зенітні турелі малого калібру для протидії малорозмірним дронам типу FPV;
  • автономні логістичні безпілотні транспортні засоби;
  • НРК для логістичних операцій та евакуації поранених з робочою дальністю від 50 км, надійним зв'язком, швидкозмінними акумуляторами та опцією швидкої зарядки;
  • інженерні НРК для розмінування та мінування.

Головна мета НРК — рятувати життя наших захисників, даючи змогу виконувати завдання на безпечній відстані. Тому що воювати мають роботи, а не люди,
– кажуть у Brave1.

Кластер підтверджує суттєве зростання попиту з боку війська – усе більше підрозділів хочуть працювати з наземними роботизованими комплексами. Лише за останні три місяці кількість логістичних місій із використанням НРК зросла майже на вдвічі. Подвоїлася й кількість військових частин, які вже мають такі системи у своєму розпорядженні.

Якщо раніше евакуацію поранених чи доставку вантажів виконували здебільшого на авто, то зараз близько 70% підрозділів перейшли на використання роботів. Ті, хто мав досвід роботи з НРК раніше, активно масштабують застосування – і це найкращий показник ефективності технології, зазначають 24 Каналу у Brave1.

Теги за темою
Зброя
Джерело матеріала
loader
loader