США будують 180 гігантських літаків-заправників: куди літаючі фортеці полетять через океан

У майбутньому конфлікті з Китаєм дозаправка в повітрі стане життєво важливою для американських винищувачів і бомбардувальників, що діють з безпечної відстані на величезних просторах Індо-Тихоокеанського регіону.

Фокус переклав статтю аналітика Гаррісона Касса на порталі The National Interest, у якій ідеться про потужні літаки-заправники армії США. Автор шукав відповідь на питання навіщо США літаки KC-46A Pegasus, які мають дальність утричі більшу, ніж шлях між берегами Америки від Атлантичного до Тихого океанів.

Грандіозна стратегія США заснована на постійній присутності по всьому світу, що вимагає від військово-повітряного флоту величезних радіусів польоту. Щоб максимально збільшити цю дальність, США необхідні літаки, які можуть літати далеко і довго, контролюючи повітряний простір у віддалених куточках земної кулі.

Максимальний радіус дії ВПС США залежить від маловідомої й не надто розрекламованої, але життєво важливої платформи — повітряного танкера. Зараз служба дозаправки в повітрі змінює свою робочу конячку з Boeing KC-135 Stratotanker епохи Ейзенхауера на Boeing KC-46A Pegasus. KC-46 — це не просто модернізація, а міст між традиційною паливною логістикою і цифровим мережевим полем бою майбутнього.

Технічні характеристики KC-46A Pegasus

• Рік випуску: 2019.
• Кількість побудованих літаків: ~100 (всі оператори); ще 180 заплановано для ВПС США, з додатковими замовленнями від Японії та Ізраїлю.
• Довжина: 50,5 м.
• Розмах крил: 48,1 м.
• Максимальна злітна вага (MTOW): ~188 тонн.
• Двигуни: два турбогвинтові двигуни Pratt & Whitney PW4062 з великим ступенем двохконтурності (~28122 кг тяги на кожному).
• Максимальна швидкість: 913 км/год.
• Дальність польоту: ~6385 морських миль (11825 км).
• Практична стеля: ~13100 м.
• Вантажопідйомність: до 29,5 тонн; може перевозити 18 стандартних піддонів 463L; до 114 пасажирів або 58 пацієнтів (в авіамедичній конфігурації).
• Екіпаж: зазвичай 3 особи (пілот, другий пілот і оператор заправної штанги).

Комерційні витоки літака-заправника

Розроблений на базі комерційного літака Boeing 767-2C, KC-46 поєднує в собі перевірену надійність цивільної авіації з можливостями військових систем нового покоління. Серцем платформи є її паливна ємність і система розподілу; KC-46 може перевозити понад 96 тонн палива, яке можна передавати як за допомогою автоматичної заправної штанги, так і за допомогою системи шлангів-конусів, забезпечуючи дозаправкою в повітрі практично всі види літаків США та їх союзників. KC-46 також може перевозити широкий спектр різних вантажів, що робить його неоціненною логістичною платформою.

KC-46 оснащений вражаючим набором датчиків і мережевих пристроїв. Система Remote Vision System 2.0 допомагає оператору заправної штанги здійснювати дозаправку з консолі за допомогою 3D-камер, а не лежачи в спеціальному відсіку, як оператори заправної штанги на KC-135. Кабіна повністю цифрова, з дисплеєм на лобовому склі, сенсорною авіонікою і підключенням до мережі передачі даних Link 16, що фактично перетворює заправник в летючий хаб передачі даних в рамках ширшої мережі ВПС. Таким чином, виконуючи функції заправника, KC-46 може також передавати дані про цілі, служити ланкою зв'язку або навіть координувати автономні системи.

Важливо Пустить "Циркони" з полюсу: чи налякає США підводний крейсер "Пермь" РФ в Арктиці

Цю програму компанії Boeing не оминула турбулентність. У ранніх моделях KC-46 спостерігалися проблеми зі спотвореннями системи огляду, витоками палива і жорсткістю штанги, що обмежувало їхнє застосування. Boeing і ВПС витратили роки на доопрацювання, і KC-46 нарешті наближається до повної бойової готовності. Очікується, що в експлуатацію буде введено понад 180 літаків, які повністю замінять застарілі KC-135 (більшості з них понад 60 років). KC-46 також є кандидатом на експорт: Японія та Ізраїль вже розмістили замовлення.

Як і багато інших нових військових технологій, KC-46 розрахований на конфлікт з Китаєм. У майбутній війні з Китаєм дозаправка в повітрі стане життєво важливою для американських винищувачів і бомбардувальників, що діють з безпечної відстані на великих просторах Індо-Тихоокеанського регіону. KC-46 був розроблений для дій в бойових умовах — він оснащений інфрачервоними датчиками попередження про ракети, засобами радіоелектронної боротьби й стійкими до пострілів та уламків паливними баками.

Звісно, KC-46 не є невразливим і не має стелс-характеристик. Радше за все, KC-46 стане проміжною платформою, яка залишиться в експлуатації до 2050-х років, а не довгостроковою майбутньою платформою для дозаправки в повітрі. ВПС США вже розробляють систему дозаправки в повітрі наступного покоління (NGAS) — автономний стелс-заправник, здатний проникати в заборонений повітряний простір.

Про автора

Гаррісон Касс — старший автор відділу оборони та національної безпеки в The National Interest. Касс — адвокат і колишній політичний кандидат, який вступив на службу до ВПС США в якості льотчика-стажиста, а потім був демобілізований за станом здоров'я. Він спеціалізується на військовій стратегії, аерокосмічній галузі та питаннях глобальної безпеки. Гаррісон здобув ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в галузі глобальної журналістики та міжнародних відносин в Нью-Йоркському університеті.