Китайська місія привезла зі зворотного боку Місяця те, чого раніше ніхто не бачив

Китайські науковці зробили неочікуване відкриття під час дослідження зразків, які космічний апарат “Чан’є-6” доставив зі зворотного боку Місяця. У пилу, зібраному місією, вони виявили мікроскопічні уламки надзвичайно рідкісного водоносного метеорита. Це перший підтверджений випадок, коли хондрит типу CI — різновид кам’яного метеорита — знайдено на Місяці, повідомляє ScienceAlert.

Команда під керівництвом Цзіньтуаня Вана та Чжіміна Чена з Китайської академії наук вивчила понад 5000 зразків, зібраних з району басейну Аполлона, який розташований у великій западині Південний полюс-Ейткен. Це один із найстаріших і найглибших кратерів Місяця, де можуть зберігатися сліди стародавніх космічних ударів.

Хондрити CI — це особливий тип метеоритів, що містить велику кількість води й вуглецю. Вони мають структуру, схожу на деякі астероїди, зокрема Рюгу та Бенну, які зараз досліджують космічні місії. 

До 20% ваги таких метеоритів становить вода, “замкнена” у мінералах. Через це вони дуже м’які й крихкі, тому зазвичай згорають або руйнуються, потрапляючи в атмосферу Землі. Менше ніж 1% знайдених метеоритів належать до цього типу.

Вчені не очікували знайти подібний матеріал навіть на Місяці. Хоча атмосфери там немає, швидкість ударів астероїдів така висока, що більшість порід випаровуються або розплавляються. Тому те, що частинки хондриту CI змогли зберегтися, стало справжньою науковою сенсацією.

Під час аналізу дослідники шукали олівін — це мінерал зеленуватого кольору, який часто трапляється у вулканічних породах та метеоритах. Серед тисячі зразків вони знайшли сім фрагментів, які збігалися за складом з олівіном із хондритів CI. Для цього вчені використали спеціальні методи, зокрема сканувальну електронну мікроскопію — знімання поверхні під великим збільшенням, та мас-спектрометрію — аналіз складу речовини за допомогою іонів.

Дослідження показало, що знайдені частинки мають порфірову структуру, коли кристали мінералів “плавають” у застиглій склоподібній речовині. Така будова свідчить, що матеріал розплавився від удару, а потім швидко охолов. 

Порівняння хімічних елементів — таких як залізо, марганець, нікель, хром і кисень — показало, що цей матеріал не міг утворитися ні на Землі, ні на Місяці. Його склад повністю збігається з речовиною метеоритів типу CI.

За висновками вчених, уламки належать до астероїда, який зіткнувся з Місяцем мільярди років тому. Після удару він частково розплавився, але частина речовини залишилася неушкодженою. Це перший прямий доказ, що подібні водоносні астероїди падали на Місяць і залишали після себе мікроскопічні рештки.

Знахідка також допомагає краще зрозуміти, як вода могла потрапити на Землю і Місяць. Раніше науковці припускали, що саме метеорити типу CI могли доставити воду та леткі речовини на ранню планету. Аналіз показує, що до 30% місячних метеоритів можуть бути уламками таких тіл.

“Через рідкість хондритів CI на Землі наша методика аналізу зразків із Місяця може допомогти точніше оцінити, з яких матеріалів сформувалася внутрішня частина Сонячної системи”, — зазначили дослідники.

Результати дослідження опубліковані у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS). Науковці сподіваються, що майбутні місії зі збору зразків допоможуть підтвердити ці висновки та з’ясувати, чи дійсно водоносні астероїди відіграли ключову роль у появі води на Землі.

Нещодавно поблизу міста Ньюмен у Західній Австралії шахтарі виявили уламки космічного апарата. Об’єкт, за попередніми оцінками фахівців, є частиною четвертого ступеня китайської ракети “Цзелун”, запущеної наприкінці вересня.