/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F133%2F4982756063ad46cfc2e8a0fb3688d022.jpg)
Нового заступника Лісового звинуватили у недоброчесності в дисертаціях
Ректора Маріупольського державного університету й новопризначеного заступника міністра освіти й науки Миколу Трофименка звинуватили у плагіаті в кандидатській та докторській дисертаціях.
Аналіз обох робіт опублікували на сайті “Плагіат і фальсифікації в наукових працях”.
Як повідомив “УП. Життя” антиплагіатор Олег Смірнов, до НАЗЯВО спрямували дві скарги стосовно праць Миколи Трофименка.
У Міністерстві освіти і науки України наразі відмовились від коментарів.
Трофименко захистив кандидатську дисертацію під назвою “Антиглобалістський рух і Україна: політологічний аналіз” у 2011 році в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.
У ній антиплагіатори виявили академічний плагіат на 27 сторінках, що становить приблизно 19% основного тексту.
Значна частина запозичень, за даними аналітиків, походить із російських видань – зокрема, зі збірника “Антиглобализм и глобальное управление (…)” (МГИМО, 2006).
Автор іноді ставив правильні покликання, проте великі фрагменти тексту збігалися з джерелом без жодних посилань.
Крім того, у праці Трофименка виявили збіги з іншими матеріалами: статтею “Неолиберальная глобализация и ее противники (…)” зі збірника “Альтерглобализм и антиглобалистские движения в современном мире” (ІНІОН РАН, 2006), а також із рефератом Є. Ушкової “Альтернативный глобализм: новые мировые движения протеста”.
Обидва ці тексти не були зазначені у списку використаних джерел, натомість Трофименко кілька разів посилався на сам збірник, із якого вони походять.
Як зазначається у матеріалі, під час запозичень Трофименко не лише копіював чужі фрагменти, а й створював фальшиві покликання на іноземні джерела, яких насправді не існує.
Антиплагіатори виявили, що дослідник переписував готові аналітичні тексти російських авторів, які переказували праці західних дослідників, і подавав їх як власні.
У кількох випадках унаслідок пропусків під час перекладу змінювався сенс речень. Зокрема, через відсутність слова “проти” в одному з абзаців у тексті вийшло твердження, що газета Le Monde Diplomatique “бере участь у рухах протесту неоліберальній глобалізації”, тоді як у джерелі йшлося про протидію глобалізації.
Подібні зауваження антиплагіатори висловили й щодо докторської дисертації “Публічна дипломатія в умовах глобалізації”, яку Трофименко захистив 8 травня 2024 року у Київському національному університеті ім. Шевченка.
Згідно з висновком аналітиків, обсяг плагіату в цій роботі становить 33 сторінки, тобто 9% основного тексту.
Хоча цей відсоток невеликий, дослідники зазначають, що помітили в дисертації низку фальсифікацій і “подвійних” запозичень.
Одним із джерел плагіату, ймовірно, стала книга Zlatko Pagovski “Public Diplomacy of Multilateral Organizations: The Cases of NATO, EU, and ASEAN” (2015).
Частину її текстів, які у книзі супроводжувалися посиланнями, Трофименко переклав українською, видалив справжні джерела та додав покликання на власні публікації. Зокрема, заступник міністра посилався на статті, які написав у співавторстві з ректором Маріупольського університету Костянтином Балабановим.
Серед російських джерел “запозичень” – стаття Кирʼянової й Мазуриної “Теории глобализации в контексте постклассической парадигмы” (2007), книга Кубишкіна й Цвєткової “Публичная дипломатия США” (2013), стаття Л. Пермякової “Цифровая дипломатия: направления работы, риски и инструменты” (2012) та навчальний посібник “Дипломатия иностранных государств” під редакцією Тетяни Зонової (2004).
Антиплагіатори стверджують, що Трофименко використовував ці джерела без належного цитування, додаючи вигадані посилання на власні роботи.
Особливу увагу аналітики звернули на таблицю у додатку до дисертації, яку, за їхніми словами, Трофименко повністю скопіював із книги Кубишкіна та Цвєткової, але послався на власну статтю як на першоджерело. Такі дії називають “подвійним плагіатом”.
Нагадаємо, 8 серпня уряд звільнив Михайла Винницького з посади заступника міністра освіти – він залишився радником.
На місце Винницького невдовзі прийшов Микола Трофименко – доктор політичних наук, доцент, ректор Маріупольського державного університету з 2020 року, заслужений працівник освіти України, нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Нещодавно посадовець назвав пріоритети МОН у вищій освіті. // УП. Життя
Tweet

