Прем’єр Бельгії назвав три умови, за яких підтримає "репараційну позику" для України

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику" для України з використанням знерухомлених російських активів.

Як повідомляє "Європейська правда", про це він сказав у спілкуванні зі ЗМІ перед самітом лідерів ЄС 23 жовтня.

Барт де Вевер наголосив, що його найбільше турбує юридичний аспект питання, оскільки саме у Бельгії розташований фінансовий репозиторій Euroclear, де зберігаються знерухомлені активи РФ.

"Навіть під час другої Світової війни знерухомлені активи ніколи не чіпали.

Тож це дуже важливий крок, якщо на нього наважуватись.

І у нас є три вимоги", – сказав він.

Перша така вимога Бельгії – повний розподіл юридичних ризиків.

"Ми можемо постраждати від велетенських позовів.

Тож якщо ви хочете це зробити – потрібно робити це разом.

(По-друге), ми хочемо гарантій на випадок, якщо гроші доведеться повертати – що долучиться кожна країна… Не можна, щоб наслідки потім опинилися повністю на Бельгії", – наголосив прем’єр.

По-третє, Бельгія хоче аналогічні кроки поруч з нею робили інші країни, де є знерухомлені російські активи.

"Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать.

Якщо ми рухаємося у цьому питанні – давайте рухатися разом", – зазначив де Вевер.

Він додав, що якщо інші не погодяться на ці вимоги, тоді він "робитиме усе можливе", щоб заблокувати рішення про репараційну позику, тому що бачить у ньому великі ризики.

"Звичайно, ще треба аналіз, якими можуть бути контрзаходи… Країни-члени мають розуміти, що якщо вони заберуть гроші Путіна, він забере наші гроші", – наголосив де Вевер, пояснюючи, що Росія може конфіскувати власність європейських компаній, які досі присутні у Росії, і так само можуть вчинити лояльні до РФ країни.

"Ми заберемо знерухомлені гроші Путіна і можемо там "дозволити" йому забрати ці гроші назад.

Тож ми можемо навіть допомогти йому, замість того, щоб покарати.

А потім, звісно, усі ці компанії з конфіскованою власністю почнуть позиватися проти нас… Має бути прозорість щодо ризиків, і про юридичну базу для рішення – тому що я її ще не бачив", – наголосив прем’єр Бельгії.

Заяви де Вевера підтвердили давніші повідомлення від джерел, що аргументи Єврокомісії поки не переконали Бельгію.

Як відомо, Єврорада планує у висновках за результатами саміту 23 жовтня погодити надання Україні фінансової та військової допомоги у 2026-27 роках з використанням заморожених російських активів.