Нові обмеження США проти російських енергетичних гігантів спричинили шок для нафтової промисловості Китаю, де як державні, так і приватні нафтопереробні заводи стикаються з посиленим тиском, щоб підтримувати поставки, уникаючи при цьому ризику вторинних санкцій, повідомляє Bloomberg.
До 20% імпорту сирої нафти до Китаю — близько 2 мільйонів барелів на день за перші дев'ять місяців цього року, надходить із Росії, що робить РФ одним з провідних джерел нафти для Пекіна, яка використовується для переробки на таку продукцію, як дизельне паливо, бензин і пластмаси.
Запровадження адміністрацією президента США Дональда Трампа санкцій проти російських компаній “Роснефть” і “Лукойл” стало черговим із низки заходів, вжитих Штатами, Європейським Союзом і Британією проти покупців нафти РФ для зменшення енергетичних доходів Росії.
Ризик для Китаю та Індії, найбільших покупців російської нафти, полягає в їхніх відносинах із підсанкційними суб'єктами, що може призвести до вторинних штрафних санкцій. Потенційні вторинні санкції можуть передбачати відключення від західних банківських систем або заморожування рахунків західними виробниками, трейдерами, перевізниками та страховиками, які є основою світових товарних ринків.
Особливе занепокоєння викликає роль західних компаній як інвесторів та операторів у основних нафтовидобувних регіонах, таких як Близький Схід та Африка. Китайські й індійські компанії, які вирішать продовжувати співпрацю з підсанкційними суб'єктами, ризикують бути відстороненими від великої кількості проєктів. Якщо ж вони вирішать дотримуватися санкцій, то втратять доступ до нафти зі значними знижками.
Китай уже розкритикував нові санкції США.
“Китай послідовно виступає проти односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві й не були санкціоновані Радою Безпеки ООН”, — заявив речник Міністерства закордонних справ Китаю Гуо Цзякунь у четвер, 23 жовтня.
Минулого тижня рішення Великої Британії внести до санкційного списку компанії “Роснефть” і “Лукойл”, а також китайську Shandong Yulong Petrochemical Co. за імпорт російської нафти, вже змусило трейдерів нервувати. З того часу західні компанії стали обережно ставитися до поставок нафти приватним нафтопереробним заводам. Інші нещодавні санкції США були спрямовані проти великих китайських портів, включаючи Жичжао і Дунцзякоу, які є ключовими пунктами транзиту російської та іранської нафти.
Центральне місце в торгівлі між РФ і Китаєм займає довгостроковий контракт між “Роснефтью” та державною китайською компанією China National Petroleum Corp., який передбачає закупівлю нафти ESPO через нафтопроводи для НПЗ в північному регіоні Дацин, що не має виходу до моря. За словами трейдерів, заводи в цьому регіоні здебільшого залежать від російської сировини, що робить їх особливо вразливими до будь-яких перебоїв у поставках. Однак незрозуміло, чи вплинуть санкції на ці трубопровідні потоки — близько 800 тисяч барелів на день, через міждержавний характер проєкту.
За даними аналітичної компанії Kpler, минулого року “Роснефть” і “Лукойл” разом забезпечили близько чверті російського експорту нафти до Китаю.
Деякі аналітики вважають, що запровадивши нові санкції проти російських нафтових гігантів президент США Дональд Трамп кинув "несподіваний виклик" Кремлю з метою посилити тиск для закінчення війни РФ проти України.
Чому санкції проти РФ не душать її економіку на смерть, а дають можливість фінансувати війну, та хто насправді допомагає Москві тримати на плаву нафтовий експорт, розповідали у статті “Як США, Європа і Україна залишають лазівки для російської нафти” Михайло Гончар та Оксана Іщук.