Gripen чи F-16: чому Україна робить ставку на шведські літаки

Закупівля для Повітряних сил України шведських винищувачів JAS 39E/F Gripen фактично була очікуваною. Потреба у нових винищувачах для заміни старих МіГ-29 та Су-27 була зафіксована ще у Візії 2020 року: планувалося 72–108 багатоцільових літаків покоління 4++ для чотирьох бригад, із розгортанням до 2030 року.

Про це пише видання Defense Express.

Тоді обговорення точилося між Gripen, F-16 Block 70/72 та у меншій мірі Rafale і Eurofighter. Основна проблема F-16 – черга на постачання та обмежена доступність, тоді як Gripen вважався більш доступним і швидким варіантом.

Після початку повномасштабної російської агресії дискусія кардинально змінилась. Стало критично важливо отримати літаки максимально швидко. Тоді F-16 виглядали найзручнішим рішенням: європейські країни почали вивільняти їх із озброєння, і передача з Нідерландів, Данії, Бельгії та Норвегії могла відбутися оперативно.

Водночас, F-16, які отримує Україна, були випущені наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Їхнє використання у короткостроковій перспективі обмежене, і саме тому стратегія передбачає паралельну закупівлю Gripen.

Нові шведські літаки дозволять Повітряним силам України мати сучасні винищувачі, спроможні замінити старі машини та забезпечити довгострокову стійкість повітряного флоту.

На початковому етапі 2022 року варіант із додатковими F-16 виглядав практичнішим через легкість навчання та адаптації, але в умовах потреби в довгостроковій модернізації ставка зроблена на Gripen. Таким чином, рішення базується не лише на технічних характеристиках, а й на доступності, термінах постачання та стратегічній перспективі розвитку Повітряних сил.

Зараз Швеція може оперативно надати близько 10 літаків версії Gripen C/D, що вже перебувають на озброєнні. Новіші ж Gripen E мають значно вищі характеристики.

"Динамо" / © ФК Динамо Київ Зображення Ісуса Христа / © Associated Press "Шахтар" / © ФК Шахтар Кіра Казінс / © mirror.co.uk