Без Юпітера не було б Землі в тому вигляді, в якому ми її знаємо: що з'ясували вчені

Учені дійшли висновку, що планета Юпітер сильно змінила ранню Сонячну систему. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, вирішує дві давні загадки планетології, пише Phys.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За допомогою моделювання вчені виявили, що швидке раннє зростання Юпітера дестабілізувало протопланетний диск, який складався з газу і пилу, що оточував Сонце понад 4,5 млрд років тому. Величезна гравітація планети перешкоджала руху дрібних частинок по спіралі до Сонця. Натомість частинки збиралися в щільні смуги, де вони могли злипатися й утворювати планетезималі, тобто кам'янисті зародки таких планет, як Земля, Марс, Венера і Меркурій.

Дивно, але планетезималі, що утворилися в цих смугах протопланетного диска, не були первинними будівельними блоками Сонячної системи, кажуть учені. Вони являють собою друге покоління будівельних блоків, яке з'явилося на більш пізньому етапі історії Сонячної системи. Їхнє народження збігається з народженням багатьох кам'яних метеоритів під назвою хондрити, які зберігають хімічні та хронологічні підказки про зародження Сонячної системи.

За словами вчених, хондрити падали на Землю протягом мільярдів років і планетологи вивчають їх, щоб зрозуміти, як виникла Земля. Але існує давня загадка: чому деякі з цих метеоритів утворилися на два-три мільйони років пізніше за перші тверді тіла? Результати дослідження показують, що Юпітер створив умови для їхнього пізнього народження.

На відміну від метеоритів, що становлять перше покоління будівельних блоків Сонячної системи, які розплавилися і втратили свої початкові властивості, хондрити зберігають первозданний матеріал Сонячної системи. Але їхнє пізнє утворення спантеличувало вчених.

Автори дослідження дійшли висновку, що під час зростання Юпітера молода планета створила розрив у протопланетному диску, що призвело до поділу внутрішньої і зовнішньої речовини в Сонячній системі, яка зароджувалася. Також Юпітер створив ділянки в протопланетному диску, де зародки кам'янистих планет могли формуватися набагато пізніше.

Вчені також знайшли рішення ще однієї загадки: чому Земля, Венера і Марс розташувалися в межах приблизно однієї астрономічної одиниці від Сонця, а не перемістилися по спіралі ближче до нашої зірки, як це відбувається в багатьох зоряних системах.

Дослідження показує, що Юпітер своєю гравітацією перекрив потік матерії, яка прямувала до внутрішньої частини Сонячної системи, і перешкоджав міграції планет, що зароджуються. У підсумку кам'янисті планети, що зростали, виявилися замкненими в тому ж регіоні, де з'явилася Земля.

За словами вчених, Юпітер не просто став найбільшою планетою Сонячної системи, а створив архітектуру всієї її внутрішньої частини. Без Юпітера у нас, можливо, не було б Землі в тому вигляді, в якому ми її знаємо.

Результати дослідження узгоджуються зі спостереженнями за протопланетними дисками молодих зірок.

Як уже писав Фокус, вчені з'ясували, чому дуже сильні вітри на Юпітері відрізняються від вітрів на інших планетах зовнішньої частини Сонячної системи.

Також Фокус писав про те, щотемна матерія може бути надтекучою рідиною. Якщо теорія фізиків підтвердиться, вона може перевернути уявлення вчених про приховану архітектуру космосу.

Ще Фокус писав про те, що на орбіту Землі хочуть відправити 4 тисячі дзеркал і вчені вже назвали це катастрофою.